Ефективність мікробних препаратів в технології вирощування помідора

Автор(и)

  • O.V. Kuts Institute of Vegetables and Melons of NAAS , Інститут овочівництва і баштанництва НААН

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.06.006

Ключові слова:

помідор, мікробні препарати, поживний та мікробіологічний режим ґрунту, урожайність та якість продукції

Анотація

Мікробні препарати та виготовлені на їх основі біоорганічні добрива забезпечують покращення мінерального живлення рослин, стабілізацію та відтворення родючості ґрунту, сприяють підвищенню урожайності та одержанню високоякісної продукції рослинництва. Останні роки ринок заповнюється різноманітними біопрепаратами, але конкретних рекомендацій їх використання для різних сільськогосподарських культур, в тому числі і помідору, відсутні. Метою досліджень було встановлення ефективності використання мікробних препаратів та біоорганічних добрив в системі оптимізації живлення помідора в умовах Лівобережного Лісостепу України. Дослідження проводились у лабораторії агрохімічних досліджень та якості продукції Інституту овочівництва і баштанництва НААН на чорноземі типовому малогумусному упродовж 2013 – 2015 рр. Встановлено, що використання мікробних препаратів АБТ, Біогран, Азотофіт сприяє зростанню вмісту рухомих сполук азоту (на 11,4-24,4 %) та частково фосфору (на 13,5-17,6 %) в орному шарі ґрунту, збільшенню кількості азотфіксуючих бактерій у ризосферному шарі ґрунту (до рівня 6,85-7,45 млн/г сухого ґрунту) та підвищення потенційної активності азотфіксації (22,08-26,5 С2Н2/г сухого ґрунту за годину). При цьому відмічається збільшення загальної урожайності плодів помідора на 18,3-22,8 %. Відмічені мікробні препарати в подальшому можна використати для формування систем оптимізації живлення овочевих рослин в технологіях органічного рільництва.

Посилання

Kots, S.Ya. Patyka, V.P. Biological fixation of nitrogen and its importance in plant nutrition [Biologyshna fixacia azotu ta ii znashenij u givleni roslin]. Plant physiology: problems and prospects of development. Kiev: Logos, 1, 344-386.

Kots, S.Ya, Malichenko, S.M., Krygova, O.D. Physiological and biochemical peculiarities of plant nutrition by biological nitrogen [Fiziologo-biochimishni osoblivosti givlenij roslin azotom]. Kiev: Logos, 271.

Mishystin E.N. ed. Mineral and biological nitrogen in agriculture of the USSR [Mineralniy i biologishniy azot v zemledeliy SSSR]. Moscow: Nauka, 270.

Patyka, V.P., Volkogon, V.V., Nadkernichna, O.V. Biological Nitrogen Fixation: Yesterday, Today, Tomorrow [Biologishna azotfixacia: vshera, sogodni, zavtra]. Plant physiology in Ukraine at the turn of the millennium. Kiev, 1, 212-226.

Patyka, V.P., Omelyanets, T.G., Grintk, I.V., Petrychenko V.F. Ecology of microorganisms: manual [Ecologia microorganizmiv: posibnik]. Kiev: Osnova, 192.

Завантаження

Опубліковано

2017-12-30

Номер

№ 6(70) (2017)

Розділ

Агрономія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).