Продуктивність буряків цукрових за традиційних та альтернативних систем удобрення
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.06.007Ключові слова:
системи удобрення, буряки цукрові, продуктивністьАнотація
Метою дослідження є вивчення ефективності традиційних та альтернативних органо-мінеральних систем удобрення у підвищенні продуктивності буряків цукрових. Під час досліджень використовували польові і лабораторні методи з математичною обробкою отриманих результатів. За дефіциту виробництва гною застосування під буряки цукрові N90P60K90 + 5 т/га соломи пшениці озимої + сидерат забезпечило врожайність коренеплодів – 63,7 т/га, цукристість – 17,6%, збір цукру – 11,2 т/га. За рахунок внесення соломи пшениці озимої і зеленої маси гірчиці білої врожайність коренеплодів порівняно з фоном N90P60K90 підвищилась на 6,4 т/га, збір цукру – на 1,2 т/га. Альтернативна система удобрення з використанням соломи пшениці озимої, зеленої маси гірчиці білої поєднано з оптимальною дозою мінеральних добрив (N90P60K90) є достатньо ефективною в підвищенні продуктивності буряків цукрових. За її застосування врожайність коренеплодів порівняно з контролем без добрив підвищилась – на 23,8 т/га, збір цукру – на 4,1 т/га. Альтернативна система удобрення дещо поступалась за ефективністю внесенню N90P60K90 + 40 т/га гною, що створює перспективи для подальшого її вдосконалення за рахунок оптимізації доз внесення мінеральних добрив.
Посилання
Tsvey, Ya.P. (2014). Rodiuchists gruntiv I produktyvnists sivozmin [Soils fertility and productivity of crop rotations]. Kiev: “Komprint”, 413.
Ivanina, V.V. (2016). Biologizatsiia udobrennia kultur u sivozminakh [Biologization of fertilizers application in crop rotations]. Kiev: “Komprint”, 328.
Berdnikov, O.M, Nymytiuk, Yu.A. (2004). Rol syderatsii v suchasnomu zemlerobstvi [Role of green manure in modern husbandry]. Proceedings of agrarian science, 3, 12–15.
Anisimova, T.Yu. (2002). Efektivnosts solomy i balans pitatelnykh elementov v zvienie sevooborota [Efficiency of straw and balance of nutrition in chain of crop rotation with lupine]. Agrochemistry, 5, 63–65.
Balayev, A.D., Naumovska O.I., Tseliutin V.P. (2003). Soloma yak organichne dobryvo na chornozemnykh gruntakh [Straw like organic fertilizer on black soils]. Collection of research works. Institute of husbandry, Kiev, 38–42.
Ivanov, V.P., Prasol, V.I., Mishchenko, Yu.G., Kovalenko, M.P. (2003). Pobichna produktsiia ta promizhni kultury yak factor stabilizatsii rodiuchosti gruntu [By-products and intermediate crops as a factor of soil fertility stabilization]. Collection of research works. Institute of husbandry, Kiev, 48–51.
Poliovyi, V.M. (2007). Optymizatsiia system udobrennia u suchasnomu zemlerobstvi [Optimization of fertilization systems in modern husbandry]. Rivne: Volynski beregy, 320.
Tarariko, Yu.A. (2007). Formirovanie ustoichivykh agroekosystem [Forming sustainable agro-ecosystems]. Kiev: DIA, 560.
Parfeniuk, G.I. (2002). Tsukrovi buriaky: biologizatsiya intensyvnykh tekhnologii [Sugar beet: biologization of intensive technologies]. Sugar beet, 6, 9–10.
Tsvey, Ya.P., Kasianchuk F.P. (2004). Vykorystannia pozhnyvnoi girchitsi pry vyroshchuvanni tsukrovykh buriakiv [Use of post-harvesting mustard for sugar beet grow]. Sugar beet, 3, 14–15.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
