Модифікація живильних середовищ для індукування калюсогенезу in vitro рижію ярого
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.01.011Анотація
Рижій ярий є перспективною сільськогосподарською культурою різнобічного використання. Важливе значення для збільшення об’ємів виробництва культури має впровадження нових високопродуктивних сортів. Використання біотехнологічних методів дає змогу значно скоротити тривалість селекційного процесу та підвищити ефективність створення нових форм рослин з бажаними господарсько-цінними ознаками. Одним із перших етапів досліджень in vitro є отримання у достатній кількості калюсної біомаси з високими морфогенними показниками, як основного вихідного матеріалу для створення нових генотипів. На процес калюсогенезу впливає низка чинників, зокрема склад живильного середовища та його модифікація регуляторами росту.
У статті наведено результати досліджень з вивчення впливу складу живильного середовища, концентрації і співвідношення в ньому регуляторів росту на інтенсивність калюсогенезу рижію ярого в умовах in vitro. В якості експлантів використовували сегменти проростків сорту Степовий 1. Живильні середовища за прописами Мурасіге-Скуга, Шенка-Хильдебранта та Гамборга модифікували регуляторами росту ауксинової (2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота) та цитокінінової (6-бензиламінопурин) природи в концентраціях 0,1; 0,5; 1,0; 1,5 мг/л.
Встановлено, що найінтенсивніше проліферація калюсної тканини з високими морфогенними показниками проходить на живильному середовищі Мурасіге-Скуга за модифікації 0,1 мг/л 2,4-Д і 1,0 мг/л 6-БАП. Найвпливовішим чинником індукції калюсогенезу рижію ярого визначено концентрацію в культуральному субстраті ауксину.
Ключові слова: рижій ярий, регулятори росту рослин, калюсогенез, in vitro
Посилання
Кomarova, I. B., Rozhkovan, V. V. (2003). Ryzhij — al'ternatyvna olijna kul'tura ta perspektyvy joho vykorystannia [Camelina is an alternative oil-bearing culture and prospects of her development]. Proposycia. 1, 3–12.
Moskva, I. S. (2016). Stan ta perspektyvy vyroschuvannia ryzhiiu iaroho na pivdni Stepu Ukrainy [The state and prospects of growing сamelina in the south of the Ukrainian steppe]. Bulletin of the agrarian science of the black sea region. 1, 99–109.
Liakh, V. O., Komarova, I. B. (2010). Vmist ta zhyrnokyslotnyj sklad olii ryzhiiu iaroho [The content and fatty acid composition of camelina oil]. Bulletin of the Institute of grain farming. 38, 137–142.
Kalens'ka, S. M., Yunyk, A. V. (2011). Rol' olijnykh kul'tur u vyrishenni enerhetychnoi bezpeky Ukrainy [Oilseeds role in addressing the energy security of Ukraine]. Collection of scientific works of the Institute of bioenergetic plants and sugar beet. 2, 90–96.
Babikova, A. V., Gorpenchenko, T. Ju., Zhuravlev, Ju. N. (2007). Rastenie kak ob"ekt biotekhnologii [Рlants аs object biotechnology]. Komarovskie readings. LV, 184–211.
Kunakh, V. A. (2005) Biotekhnolohiia likars'kykh roslyn. Henetychni ta fizioloho-biokhimichni osnovy [Biotechnology of medicinal plants. Genetic and physiological and biochemical basis]. Logos, 730.
Checheneva, T. N. (2006). Izmenchivost' zlakov v kul'ture in vitro i v processe regeneracii rastenij [Variability of cereals in culture in vitro and in the process of plant regeneration]. Physiology and biochemistry of cultivated plants. 38, 2, 163–175.
Konstantinov, Yu. M., Rivkin, M. I. (1991).Vozmozhnyj svobodnoradikal'nyj mekhanizm vozniknoveniya somaklonal'noj izmenchivosti rastenij [Possible free-radical mechanism of occurrence of somaclonal plant variability]. Collected papers of the All-Union Symposium «Molecular mechanisms of genetic processes». 166–185.
Ashapkin, V. V., Kutuev, L. I., Vanyushin, B. F. (2016). Ehpigeneticheskaya izmenchivost' u rastenij: nasleduemost', adaptivnost', ehvolyucionnoe znacheniee [Epigenetic variability in plants: heritability, adaptability, evolutionary significanc]. Physiology of plants. 63, 2, 191–204. https://doi.org/10.1134/S1021443716020059
Larkin, P. G. (1981). Somaklonal variation — source of variability from cell cultures for improvement. Theoretical and Applied Genetics. 4., 197–214. https://doi.org/10.1007/BF02342540
Ozigit, I. I., Gozukirmizi, N., Ozigit, I. I., Semiz, B. D. (2006). Indukciya kallusa i regeneraciya rastenij iz zrelyh zarodyshej podsolnechnika [Induction of callus and plant regeneration from mature sunflower embryos]. Physiology of plants. 53, 4. 621–624.
https://doi.org/10.1134/S1021443706040194
Teplickaya, L. M., Yurkova, I. N., Sidyakin, A. I., Zhupanov, I. V. (2011). Poluchenie kallusnoj kul'turi donnika lekarstvennogo (Melilotus officinalis L.) i ee citomorfologicheskie osobennosti [Obtaining of callus culture of the drug (Melilotus officinalis L.) and its cytomorphological features]. Uchenye zapiski Tavricheskogo National University im. V.I. Vernadskogo. 24 (63), 2. 284–290.
Konstantinov, A. V. (2013). Vliyanie sostava gormonov v srede prekul'tivirovaniya na regeneraciyu v kallusnyh kul'turah berezy povisloj (Betula pendula Roth.) [Influence of the composition of hormones in the precultivation medium on regeneration in callus cultures of birch (Betula pendula Roth.)]. Modern Phytomorphology. 4, 241–244.
Sel'dimirova, O. A., Kruglova, N. N. (2015). Balans ehndogennyh i ehkzogennyh gormonov i puti morfogeneza v androklinnyh kallusah pshenicy in vitro [Balance of endogenous and exogenous hormones and pathways of morphogenesis in androclinic callus of wheat in vitro]. Izvestiya Ufimskogo NC RAN. 1. 33–39.
Kolomiiets', Yu. V. (2008). Klonal'ne mikrorozmnozhennia tsukrovykh buriakiv in vitro: mozhlyvosti dlia rozmnozhennia i zberezhennia biolohichnoho riznomanittia [Clonal micropropagation of sugar beets in vitro: opportunities for the reproduction and conservation of biological diversity]. Scientific reports of NAU. 1 (9). http://www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2008-1/08kjvobv.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
