Ідентифікація гібридних зернівок кукурудзи за забарвленням алейронового шару
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.01.020Ключові слова:
кукурудза, забарвлення зернівки, неалельна взаємодія генівАнотація
Засмічення насіння основної партії іншими сортами та гібридами сільськогосподарських культур впливає на якість кінцевої продукції. Особливо потрібно контролювати генетичну чистоту гібридного насіння кукурудзи, оскільки його створення пов’язано з впливом багатьох факторів, що здатні погіршувати якість насіння. Контроль рівня гібридності насіння можна здійснювати з використанням різних маркерних систем – морфологічних, біохімічних та молекулярних. Серед маркерів перевагу мають саме морфологічні ознаки з чітким фенотиповим проявом, які відповідають усім вимогам виробництва: доступні, прості у визначені та дешеві. У кукурудзи можна виділити ознаку забарвлення алейронового шару зернівки.
У дослідженні було визначено в першому поколінні ефекти різних алелей генів, які контролюють забарвлення зернівки кукурудзи. Встановлено, що не всі алелі генів забарвлення зернівки можна поєднувати в одному генотипі. Порівняння реципрокних гібридів за фенотипом показало, що при успадкуванні проявляється материнський ефект. Тому, найбільш оптимальною є генетична конституція гібридної зернівки, яка містить рецесивні алелі генів а1, а1-st і а2, у зв’язку з відсутністю впливу на прояв ознаки забарвлення дози гена А1 і А2. Рецесивні алелі генів забарвлення алейронового шару зернівки с1, r, r-r і r-g можуть бути введені тільки в батьківські лінії, у зв’язку з тим, що на прояв ознаки забарвлення зернівки впливає доза гена.
Посилання
Guidelines for control plots tests and field inspection of seed crops. Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) seed schemes. Paris, 2012. URL: http://www.oecd.org/tad/code/guidelinesforcontrolplottestandfieldinspectionofseedcrops.htm
Volkova, N. (2015). Molekulyarno-henetychni doslidzhennya yadernoho henomu kukurudzy [Molecular genetic studies nuclear genome of maize]. Odesa: Astroprynt (in Ukrainian).
Volkova, N. E., Sokolov, V. M. (2017). Tekhnolohiia henotypuvannia KASPTM ta yii vykorystannia v henetyko-selektsiinykh prohramakh (na prykladi kukurudzy) [KASPTM genotyping technology and its use in genetic and breeding programs (on an example of maize)]. Plant varieties studying and protection, 13 (2), 131–140 (in Ukrainian). https://doi.org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105394
ISO/TR 17623:2015 (E). Molecular biomarker analysis – SSR analysis of maize, Geneva, 2015.
Chakradhar, T., Hindu, V., Reddy, P. S. (2017). Genomic-based-breeding tools for tropical maize improvement. Genetica, 145 (6), 525–539. https://doi.org/10.1007/s10709-017-9981-y
Luo, M., Zhao, Y., Zhang, R., Xing, J., Duan, M., Li, J., Wang, N., Wang, W., Zhang, S., Chen, Z., Zhang, H., Shi, Z., Song, W., Zhao, J. (2017). Mapping of a major QTL for salt tolerance of mature field-grown maize plants based on SNP markers. BMC Plant Biol., 17, 140. https://doi.org/10.1186/s12870-017-1090-7
Prasanna, B. M. (2012). Diversity in global maize germplasm: characterization and utilization. J Biosci., 37 (5), 843–855. https://doi.org/10.1007/s12038-012-9227-1
Lukhtanov, V. A., Kuznetsova, V. G. (2009). Molekulyarno-geneticheskie i tsitogeneticheskie podkhody k problemam vidovoy diagnostiki, sistematiki i filogenetiki [Molecular genetic and cytogenetic approaches to the problems of species diagnostics, taxonomy and phylogenetics]. Biology Bulletin Reviews, 70 (5), 415–437 (in Russian).
DSTU 2240-93. Nasinnia silskohospodarskykh kultur. Sortovi ta posivni yakosti. Tekhnichni umovy [Seeds of agricultural crops. Variety and sowing quality. Specifications], Кyiv, 1994 (in Ukrainian).
Shmaraev, G. E. (1999). Genofond i selektsiya kukuruzy [Genofond and selection of maize]. In Dragavtsev, V. A. (Ed.), Sankt-Peterburg: VIR (in Russian).
Hanson, M. A., Gaut, B. S., Stec, A. O., Fuerstenberg, S. I., Goodman, M. M., Coe, E. H., Doebley, J. F. (1996). Evolution of anthocyanin biosynthesis in maize kernels: the role of regulatory and enzymatic loci. Genetics, 143 (3), 1395–1407. URL: http://www.genetics.org/content/genetics/143/3/1395.full.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
