Просторова неоднорідність забруднення ґрунтів міських систем важкими металами

Автор(и)

  • S. Skok The State Higher Educational Institution "Kherson State Agricultural University" , Державний вищий навчальний заклад "Херсонський державний аграрний університет"

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.03.005

Анотація

Визначено вміст рухомих форм важких металів у ґрунтах м. Херсон на територіях (сім тест-полігонів) різного функціонального призначення: I – селітебна зона з багатоповерховою забудовою, II – промислова зона, III – селітебна зона із змішаною забудовою,VI – зона транспортного навантаження, V – зона загальноміського центру, IV – селітебна острівна зона, VII – приміська зона. Встановлено перевищення за межі ГДК вмісту свинцю до 4 разів, кадмію – у 2 рази. У ході проведення досліджень з’ясовано, що найбільш забрудненні токсичними хімічними речовинами є території масового скупчення автомобілів, транспортної інфраструктури та діючих промислових підприємств. Оцінка екологічного стану ґрунтів здійснювалася відповідно розрахунку сумарного показника забруднення, Zc,, згідно якого стан урбаноземів на VI, VII тест-полігонах характеризувався як сприятливий, I, II, V тест-полігонах – задовільний, III, IV – помірно-небезпечний. Створена картограма міграції важких металів у ґрунтах м. Херсон. В результаті чого встановлено, що на неоднорідність просторової міграції важких металів у міських системах в більшій мірі впливають метеорологічні умови, рН ґрунтового середовища, щільність забудови території, організація вулично-дорожнього руху автомобілів. Прибережні території річок характеризуються задовільним станом за вмістом важких металів, але через високий рівень автомобілізації існує в майбутньому ризик їх проникнення до річок Вірьовчина, Кошова та Дніпро. Запропоновані заходи зменшення антропогенного пресингу на територіях, де спостерігалося перевищення значень ГДК за вмістом важких металів.

Ключові слова: ґрунт, важкі метали, сумарний показник забруднення, картування

Посилання

Prymak I. D., Malko Yu. P., Ridei N. M., Mazur V. A. (2010). Ekolohichni problemy zemlerobstva [Ecological problems of agriculture]. K.: Center for Educational Literature. 456.

Dovhaliuk A. (2013). Zabrudnennia dovkillia toksychnymy metalamy ta yoho indykatsiia za dopomohoiu roslynnykh testovykh system [Pollution of the environment by toxic metals and its indication through plant testing systems]. Biological studios, Vol 7, № 1, 197-204.

Shmandii V. M., Klymenko M. O., Holik Yu. S. (2013). Ekolohichna bezpeka [Ecological safety]. Kherson: Oldi-Plus. 366.

Tarariko O. H. (2005). Formuvannia stalykh ahroekosystem: teoriia i praktyka [Formation of sustainable agro-ecosystems: theory and practice]. K.: Agrarian science. 508.

Hospodarenko H. M. (2010). Ahrokhimiia [Agrochemicals]. K.: NNC IAE. 456.

Hutsulyak V. M. (2010). Landshaftna ekolohiya. Heokhimichnyy aspekt [Landscape ecology. Geochemical aspect]. Ch .: Our books. 312.

Fedorets N. H., Medvedeva M. V. (2009). Metodyka ysledovanyya pochv urbanyzyrovanыkh terrytoryy [Methods of soil research in urbanized territories]. Petrozavodsk: Karelian Scientific Center, RAS. 84.

Yakist gruntu. Vidbyrannia prob: DSTU 4287:2004 (2005) [The quality of the soil. Sampling: DSTU]. K.: State Consumer Standard of Ukraine. 5.

Furdychko O. I. Slavov V. P., Voytsyts'kyy A. P. (2008). Normuvannya antropohennoho navantazhennya na navkolyshnye pryrodne seredovyshche [Rationing anthropogenic load on the environment]. K.: Basis. 360.

Pelykh V. H., Bazaliy V. V., Morozov O. V. (2011). Atlas rodyuchosti gruntiv Khersons'koyi oblasti: informatsiyno-analitychnyy zbirnyk [Atlas of soil fertility in the Kherson region: information and analytical compilation]. Kherson: Oldi-Plus. 105.

Rehionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Khersonskoi oblasti za 2016 (2017) [Regional report on the state of the environment in Kherson oblast for 2016] (2017). Kherson. 290.

Завантаження

Опубліковано

2018-09-21

Номер

Розділ

Біологія, біотехнологія, екологія