Продуктивність вівса залежно від застосування органічних добрив, виготовлених за новітніми технологіями
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.03.006Анотація
Висвітлено результати багаторічних досліджень з вивчення впливу органічних добрив «Біопроферм», «Біоактив», виготовлених методом пришвидшеної біологічної ферментації і рідкого органічного добрива «Біохром» – методом кавітації із збалансованим умістом тривалентного хрому на врожайність і уміст Cr+3 в зерні вівса сорту Аркан в умовах Західного Лісостепу.
Встановлено, що органічні добрива виготовлені за новітніми технологіями поліпшували агрохімічні, агрофізичні показники ґрунту та їх біологічну активність. Збільшення умісту загального азоту у варіантах досліду відбувалось за внесення усіх видів добрив. Зокрема, у варіанті, де вносили «Біопроферм» 10 т/га з мікроелементом Сг+3, уміст загального азоту був більший на 36,5 мг/кг, ніж на контролі. Відбулось також збільшення кількості рухомого фосфору на 29,0 мг/кг та обмінного калію на 8,4 мг/кг порівняно до контролю. На цьому фоні удобрення встановлено чітку закономірність збільшення умісту хрому на 32,2 мг/кг порівняно до контролю та на 30,5 мг/кг порівняно до варіанту, де вносили „Біоактив” 10 т/га. У фазу викидання волоті значно зросла площа листкової поверхні (на 15,5-16,7 тис.м2/га). У варіантах, де вносили органічні добрива «Біоактив» і «Біопроферм» у дозі по 10 т/га, врожайність збільшилася на 0,86-0,94 т/га порівняно до контролю.
Найбільшу врожайність вівса (3,79 т/га) з умістом в зерні 0,564 мг/кг Cr+3 отримано у варіанті, де вносили під основний обробіток грунту «Біопроферм» 10 т/га і обприскували посіви вівса сорту Аркан у фазу кущіння культури рідким органічним добривом «Біохром» у дозі 5 л/га.
Ключові слова: овес, органічні добрива, «Біопроферм», «Біохром», «Біоактив» врожайність, уміст в зерні Cr+3
Посилання
Marukhnyak A. Ya., Marukhnyak H. I., Dats'ko A. O. (2004). Novi sorty vivsa – Selektsiya i nasinnytstvo [New varieties of oats] Kharkiv. Vyp. 89. р. 80-191
Andryanov S.N. (2000). Rol' udobrenyy v formyrovanye urozhaynosty y kachesva zerna ovsa na dernovo-podzolystykh pochvakh [The role of fertilizers in the formation of yield and grain yield of oats on soddy podzolic soils]. Zernovye kul'tury. no 3. s. 23-24.
Nychyporovych A.A. (1956). Fotosyntez y teoryya poluchenyya vыsokykh urozhaev [Photosynthesis and the theory of obtaining high yields]. Moskva.: yzd-vo ANSSSR. 330 s.
Harbar A.A., Kholodnycheyko R.M., Shevchuk V.V. (2013). Vplyv elementiv tekhnolohiyi na formuvannya asymilyatsiynoho aparatu posivamy vivsa [The Influence of Technology Elements on the Formation of the Assimilation Apparatus by Owls]. Naukovyy visnyk Natsional'noho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny. Seriya : Ahronomiya. Vyp. 183(2). S. 79-82.
Iskra R.Ya., Vlizlo V.V., Fedoruk R.S., Antonyak H.L. (2014). Khrom u zhyvlenni tvaryn: monohrafiya [Chromium in animal nutrition: monograph]. K.: Ahrar. nauka. 312.
Anderson R.A. (1997). Nutritional factors influencing the glucose/insulin system: Chromium [Nutritional factors influencing the glucose/insulin system: Chromium]. Journal of American College Nutrition. V. 16.-P. 404-410. https://doi.org/10.1080/07315724.1997.10718705
Solohub L.I., Antonyak H.L., Babych N.O. (2007). Khrom v orhanizmi lyudyny i tvaryn. L'viv: Yevrosvit. 128.
Bunchak O.M., Mel'nyk I.P. (2013). „Sposib otrymannya orhanichnykh dobryv novoho pokolinnya iz zbalansovanym vmistom tryvalentnoho khromu” ["A method for obtaining organic fertilizers of a new generation with a balanced content of trivalent chromium"]. Patent na korysnu model' no 85187. byul. no 21.
Bunchak O.M. (2012). Tekhnolohiya vyrobnytstva orhanichnykh dobryv universal'noyi diyi z dostatnim vmistom tryvalentnoho khromu [Technology of production of organic fertilizers of universal action with sufficient content of trivalent chromium]. Materialy Vseukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi molodykh vchenykh «Aktual'ni problemy ahropromyslovoho vyrobnytstva Ukrayiny», prysvyachenoyi pam"yati F.Yu. Palfiya, 14 lystopada 2012 r. Obroshyno. s. 6-9.
Shuvar I.A., Bunchak O.M. (2015). Vyrobnytstvo ta vykorystannya orhanichnykh dobryv [Production and use of organic fertilizers]. Ivano-Frankivs'k: Symfoniya forte. 596.
Bunchak O.M. (2009). Rekomendatsiyi po pererobtsi orhanichnykh vidkhodiv shkiryanoho vyrobnytstva i osadu ochysnykh sporud metodom biolohichnoyi fermentatsiyi [Recommendations on the processing of organic waste from leather production and sludge treatment plants by biological fermentation]. Kam"yanets'-Podil's'kyy: Foliat. 22 s.
Bunchak O.M. (2014). Otrymannya ridkoho orhanichnoho dobryva «Biokhrom» dlya pozakorenevoho pidzhyvlennya [Receipt of Liquid Organic Fertilizer "Biohrom" for Foliar Feeding]. Zbirnyk naukovykh prats' Podil's'koho DATU. Kam"yanets'-Podil's'kyy. no 22. S. 28-31.
Dospekhov B.A. (1985). Metodyka polevoho oputa [Methodology of field experience]. M. : Ahropromyzdat. 315.
Metodycheskye ukazanyya po kontrolyu kachestva orhanycheskykh udobrenyy. M., 1981. 48 s.
Rozhkov O.A., Puzik V.K., Kalens'ka S.M., Puzik L.M., Popov S.I., Muzafarov N.M., Bukhalo V.Ya., Kryshtop Ye.A. (2016). Doslidna sprava v ahronomiyi [Experimental case in agronomy]. Kh. : Maydan. Knyha 1. 300 s.
Rozhkov A.O., Kalens'ka S.M., Puzik L.M., Muzafarov N.M., Bukhalo V.Ya. (2016). Doslidna sprava v ahronomiyi knyha druha: Statystychna obrobka rezul'tativ ahronomichnykh doslidzhen' [A Case Study in Agronomy, A Friend's Book: Statistcal Processing of the Results of Agronomic Studies]. Kh. Knyha 2. 298 s.
Khenynh A. (1976). Myneral'nye veshchestva, vytamyny, byostymulyatory v kormlenye sel's'kokhozyaystvennykh zhyvotnykh [Mineral substances, vitamins, biostimulants for feeding farm animals]. M.: Kols. 360 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
