Економічна та біоенергетична оцінка елементів технології вирощування гарбуза великоплідного в Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.03.015Анотація
Проведено економічну та біоенергетичну оцінку вирощування сортів гарбуза великоплідного (Cucurbita maxima Duch – Ждана, Ювілей, Славута, Польовичка), використання регуляторів росту (біолан, емістим С, стимпо) та схем розміщення рослин. Підібрано найбільш економічно та біоенергетично вигідні сорти, регулятори росту та схеми розміщення рослин для використання в умовах Лісостепу України.
Ключові слова: гарбуз, Cucurbita maxima Duch., сорт, схема, регулятор росту рослин, біоенергетична оцінка, рентабельність
Посилання
Lymar V.A., Hryhorov Yu.H., Lymar A.O. (2011). Bakhchevіe kulturі v lechebno-profylaktycheskom pytanyy [Gourds in preventive nutrition]. Kherson: Ailant, 252.
Bolotskykh A. S., Dovhan M.M.(1999). Metodyka bioenerhetychnoi otsinky tekhnolohii v ovochivnytstvi [Methodology of bioenergetic evaluation of technologies in vegetable growing]. Kharkiv, 28.
Hryzenkova Z. I., Honcharov O. M., Levina R. V. (1996). Enerhetychna otsinka zatrat na vyroshchuvannia ovochevykh roslyn [Energy evaluation of costs for growing vegetables]. Ovochivnytstvo i bashtannytstvo – Vegetable and melon growing. Kharkiv: 41, 9-13.
Kokoiko V.V., Khareba V.V. (2015). Vykorystannia pryrodnykh rehuliatoriv rostu roslyn (rrr) u tekhnolohiiakh vyroshchuvannia harbuza velykoplidnoho (cucurbita maxima duch .) [Using natural plant growth regulators (PGR) in growing squash technologies (cucurbita maxima duch.)]. Visnyk Tsentru naukovoho zabezpechennia APV Kharkivskoi oblasti – Bulletin of the Center of scientific support of APV in Kharkiv region. Kharkiv:18, 56-62.
Lymar O. A.(2016). Bashtannytstvo - perspektyvna haluz [Melon growing – a promising branch]. Visnyk ahrarnoi nauky - Bulletin of Agricultural Science, 12, 43-47.
Bondarenka H. L., Yakovenka K. I., (Eds.). (2001). Metodyka doslidnoi spravy v ovochivnytstvi i bashtannytstvi [Methodology of research in vegetable and melon growing]. Kharkiv: Osnova, 370.
Trybel S. O., Siharova D. D., Sekun M. P. (2001). Metodyky vyprobuvannia i zastosuvannia pestytsydiv [Methodologies of testing and use of pesticides]. Kyiv: Svit, 448.
Agbagwa I. O., Ndukwu B. C. (2004). The value of morpho-anatomical features in the systematics of Cucurbita L. (Cucurbitaceae) species in Nigeria. Afr. J Biotechnol, 3, 541-546. https://doi.org/10.5897/AJB2004.000-2106
FAO Production Yerbook. (2002). Roome, 55, 416.
Ferriol M., Pico B. (2008). Pumpkin and winter squash. In: Vegetables I. New York: Springer, 317-349. https://doi.org/10.1007/978-0-387-30443-4_10
Georg R. (1980). Horticultura in Hungaru. Sci.Hort, 31, 23-27.
Loy J. B. (1982). Autumn Pride winter Squash. HortScience, 17(5), 832-833.
Paris H. S. (2000). Histori of the cultivar - groups of Cucurbita pepo. Hortic. Revs., New York.ets, 25, 71-170.
Wolford R., Drusilla В. (2008). Pumpkins and More. University of Illinois Extension, 12.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).