Антиоксидантний захист та склад глікопротеїнів слизової оболонки шлунка за експериментальної патології гастродуоденальної зони при застосуванні L-аргініну-L-глутамату
DOI:
https://doi.org/10.31548/10.31548/dopovidi2018.04.003Анотація
Розповсюдженість та частота ускладнень у групі кислотозалежних захвоювань (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, виразкова хвороба) спонукають дослідників до подальшого вивчення патофізіологічних чинників даних хвороб та їх корекції. Мета роботи – дослідити стан систем антиоксидантного захисту та склад вуглеводних компонентів муцинів у щурів з ерозивно-виразковою патологією гастродуоденальної зони при дії L-аргініну-L-глутамату. Дослідження проводили на білих безпородних щурах-самцях масою 220 − 250 г. Тварин розподілили на три групи. I – контрольну групу (n=6) склали щури, яким внутрішньошлунково через зонд вводили фізіологічний розчин. У ІІ групу (n=6) ввійшли щури з ерозивно-виразковими ураженнями (ЕВУ) гастродуоденальної зони (ГДЗ). Моделювання ЕВУ ГДЗ здійснювали за наступною схемою: впродовж 7 діб щури отримували ін’єкції медичної жовчі (1 мл/100 г) разом з імобілізаційно-холодовим стресуванням протягом 1 години при +4°С, наступні 7 діб не зазнавали дії стресорних чинників та утримувались в умовах віварію зі стандартним раціоном, з виведенням з експерименту на 14-у добу. Щурам ІІІ групи (n=6) впродовж 7 діб моделювали ЕВУ за описаною схемою, наступні 7 діб тварини отримували внутрішньочеревні ін’єкції L-аргініну-L-глутамату (20 мг/100 г), з виведенням з експерименту через 14 діб. За умов припинення дії екзогенних ульцерогенних чинників, які ведуть до утворення ерозивно-виразкової патології гастродуоденальної зони, через тижневий термін у тканині шлунка, печінки та крові експериментальних щурів мала місце інтенсифікація процесів ліпопероксидаціїї із виснаженням системи глутатіону при одночасній зміні у якісному складі глікопротеїдів із збільшенням сіаломуцинів. Застосування L-аргініну-L-глутамату призводило до нормалізації вільнорадикальних процесів, рівня відновленого глутатіону та кількісного та якісного складу глікопротеїнів шлунка. Можливим механізмом, що вплинув на якісний склад муцинів, вірогідно, є взаємодія між окисно-відновлювальними метаболітами клітин та факторами транскрипції, що регулюють експресію генів MUC. Подальші дослідження мають бути направлені на вивчення молекулярних механізмів взаємодії між шляхами редокс-систем та факторами, що впливають на проліферацію та диференціювання клітин слизової оболонки гастродуоденальної зони.
Ключові слова:кислотозалежна патологія, антиоксидантний захист, муцини, L-аргінін-L-глутаматПосилання
El-Serag, H. B., Sweet S., Winchester, C. C., Dent J. (2014). Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review. Gut. 63, (6), 871 – 880. doi: 10.1136/gutjnl-2012-304269.
Lanas, A., Chan, F. K. L. (2017) Peptic ulcer disease. The Lancet. 390 (10094), 613 – 624. doi: 10.1016/S0140-6736(16)32404-7.
Hlynov, I. B., Chikunova, M. V. (2016). Znacheniye slizisto-bikarbonatnogo bar'yera zheludka pri kislotnozavisimykh zabolevaniyakh [The role of gastric mucus-bicarbonate barrier in acid diseases]. Russkij medicinskij zhurnal, 17, 1125-1129 (in Russian).
Zolotova, N. A. (2014). Strukturnaya i funktsional'naya kharakteristika mutsinov [Structural and functional characteristics of mucins]. Klinicheskaya i funktsional'naya morfologiya, 1, 66-72 (in Russian).
Kononova, S. V. (2017). Kak fukoza glikotopov grupp krovi programmiruet kishechnuju mikrobiotu cheloveka [How fucose of blood group glycotopes programs human intestinal microbiota]. Biochemistry, 82 (9), 1259-1277. (in Russian).
Bansil, R., Turner, B. S. (2018). The biology of mucus: Composition, synthesis and organization. Advanced Drug Delivery Reviews. 124, 3-15. doi.org/10.1016/j.addr.2017.09.023.
Mogil'naja, G. M., Mogil'naja, V. L. (2007). Gastrointestinal'nyj zashhitnyj bar'er [Gastrointestinal protective barrier]. Morfologija. 132, 6. 9-16. (in Russian).
Larsson, J.M, Thomsson, K. A., Rodríguez-Piñeiro, A. M., Karlsson, H., Hansson, G. C. (2013). Studies of mucus in mouse stomach, small intestine, and colon. III. Gastrointestinal Muc5ac and Muc2 mucin O-glycan patterns reveal a regiospecific distribution. American journal of physiology Gastrointestinal and liver physiology. 305 (5), 357-363. doi:10.1152/ajpgi.00048.2013.
Mogil'naja, G. M., Durleshter, V. M., Mogil'naja, V. L., Drjaeva, L. G. (2010). Muciny jepiteliocitov pishhevoda Barretta kak predikty transformacii v adenokarcinomu [Epithelial mucin Barrett esophagus as predicty transformation inty adenocarcinoma]. Kubanskij nauchnyj medicinskij vest nik. 3-4, 117-118. (in Russian).
Vernygorodskyj, S. V. (2013). Mucynovyj profil pry peredrakovyx zminax ta raku shlunka [Mucin profile in precancerous changes cancer of the stomach]. World of medicine and biology. 31(1), 107-112. (in Ukrainian)
Niv, Y., Fass, R. (2012). The role of mucin in GERD and its complications. Nature reviews gastroenterology hepatology. 9 (1), 55-59. doi: 10.1038/nrgastro.2011.211.
Behera, S. K., Praharaj, A. B., Dehury, B., Negi, S. (2015). Exploring the role and diversity of mucins in health and disease with special insight into non-communicable diseases. Glycoconjugate journal. 32 (8), 575-613. doi: 10.1007/s10719-015-9606-6.
Theodoropoulos, G., Carraway, K. L. (2007). Molecular signaling in the regulation of mucins. Journal of cellular biochemistry. 102, 1103–1116. doi 10.1002/jcb.21539.
Gosalia, N., Leir, S. H., Harris, A. (2013). Coordinate regulation of the gel-forming mucin genes at chromosome 11p15.5. The journal of biological chemistry. 288, (9), 6717-6725. doi: 10.1074/jbc.M112.437400.
Morgan, M. J., Liu, Z. G. (2011). Crosstalk of reactive oxygen species and NF-κB signaling. Cell Research. 21, 103-115. doi: 10.1038/cr.2010.178.
Buelna-Chontal, M., Zazueta, C. (2013). Redox activation of Nrf2 & NF-κB: A double end sword? Cellular Signalling. 25 (12), 2548-2557. doi:10.1016/j.cellsig.2013.08.007.
Ren, H., MD, Meng, Q, Yepuri N., Du, X, Sarpong, J. O., Cooney, R. N. (2018). Protective effects of glutathione on oxidative injury induced by hydrogen peroxide in intestinal epithelial cells. Journal of surgigal research. 222, 39-47. doi: 10.1016/j.jss.2017.09.041.
Bhattacharyya, A., Chattopadhyay, R., Mirta, S., Crowe, S. E. (2014). Oxidative stress: an essential factor in the pathogenesis of gastrointestinal mucosal diseases. Physiological review. 94 (2), 329-354. doi: 10.1152/physrev.00040.2012.
Kwiecien, S, Jasnos, K, Magierowski, M, Sliwowski, Z, Pajdo, R, Brzozowski, B, Mach, T, Wojcik, D, Brzozowski,T. (2014). Lipid peroxidation, reactive oxygen species and antioxidative factors in the pathogenesis of gastric mucosal lesions and mechanism of protection against oxidative stress - induced gastric injury. Journal of Physiology and Pharmacology, 65(5), 613-22.
Babak, O. J., Frolov, V. M., Harchenko, N. V. (2005). Glutargin – farmakologicheskoe dejstvie i klinicheskoe primenenie [Glutargin - pharmacological action and clinical application]. Har'kov: Jelton-2, 45. (in Russian).
Rudenko, A. І., Majkova, T. V., Mosіjchuk, L. M., Ponomarenko, O. A., Tolstіkova, T. M., & Sirotenko, A. S. (2004). Klіnіko-laboratorna ocіnka funkcіonal'nogo stanu sekretornih zaloz shlunka (metodichnі rekomendacії) [Clinical and laboratory evaluation of functional state of the secretory glands of the stomach (methodical recommendations)]. Kiїv, 2004. (in Ukrainian).
Prohorova M. I (Red.). (1982). Metody biohimicheskih issledovanij (lipidnyj i jenergeticheskij obmen) [Methods of biochemical research (lipid and energy metabolism)]. Leningrad: Leningradskij universitetet. (in Russian).
Ovsjannikova M. M., Al'ohіna S. M., & Drobіns'ka O. V. (1999). Bіohіmіchnі ta bіofіzichnі metodi ocіnki porushen' okisljuval'nogo gomeostazu v osіb, shho zaznali radіacіjnogo vplivu vnaslіdok avarії na ChAES. ( metodichnі rekomendacії ) [Biochemical and biophysical methods for evaluating the disturbances of oxidative homeostasis in persons who have undergone radiation influence as a result of the Chernobyl accident. (methodical recommendations)]. Kiїv. (in Ukrainian).
Barkovskij, E. V., Bokut', S. B., Borodinskij, A. N., Buko, V. U., Valentjukevich , O. I., Gricuk, A. I. ... Chirkin, A. A. (2013). Sovremennye problemy biohimii. Metody issledovanij [Modern problems of biochemistry. Research Methods]. Vysha Shkola, Minsk:.(in Russian).
Pereslegina, I. A. (1989) Aktivnost' antioksidantnyh fermentov sljuny u zdorovyh detej [Activity of antioxidant saliva enzymes in healthy children]. Laboratornoe delo, 11, 20-23. (in Russian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
