Лікування собак з урахуванням особливостей патогенезу хребетно-спинномозкових травм

Автор(и)

  • R. V. Biloshytskyy Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • V. P. Suchonos Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.04.017

Анотація

Хребетно-спинномозкові травми завдають значної шкоди спинному мозку через швидкий розвиток набряку на 2-3 сегменти вище і нижче місця ушкодження, часткове або повне порушення цілісності спинного мозку в результаті отриманої контузії. Негайні міри по наданню допомоги вимагають введення високих доз кортикостероїдних препаратів, проведення комплексу діагностичних заходів з виявленням основного і супутнього ускладнення, також проведення хірургічного втручання на протязі 48 годин. Незначні травми спинного мозку часто не мають клінічно вираженого неврологічного дефіциту, в той час як частковий або повний його розрив викликає спінальний шок і мієломаляцію з несприятливим прогнозом. Своєчасна стабілізація хребців шляхом остеосинтезу не допускає вторинного ушкодження м'язів хребта, кровотечі з венозного сплетення і хребетної артерії, виникнення корінцевого синдрому, руйнування міжхребетного диску зі зміщенням пульпозного ядра в хребетний канал. Якісно проведена медикаментозна терапія у до- та після оперативний період сприяє зниженню симптоматики неврологічного дефіциту та попереджає розвиток ускладнень.

Ключові слова: спинний мозок; мієлінова оболонка; компресія; нервові волокна; нейрони; аксони; неврологічні синдроми; гліальна тканина; шкала Griffits

Посилання

Tsimbalyuk, V. I., Yaminsky, Yu. Ya. (2009). Rekonstruktyvno-vidnovna khirurhiia spynnoho mozku [Reconstruction-repair surgery of spinal brain]. Kyiv, Ukraine: Avicenna, P. 5-23.

Krysman Sh., Maryany K., Platt S., Klemons R. (2016). Nevrolohyia sobak y koshek. Spravochnoe rukovodstvo dlia praktykuiushchykh veterynarnyikh vrachei. [Neurology of dogs and cats. A reference guide for practicing veterinarians]. Moscow, Russia: «Aquarium Print», Р. 260-266

Azmitia E. C., Whitaker P. M. (1983). Formation of glial scar following microingection of fetal neurons into the hipocampus or midbrain the adult rat: an immunocytochemical study. Neurosci. Lett. V. 38, Issue 2, 145-150. https://doi.org/10.1016/0304-3940(83)90031-9

Hermanns S., Reiprich P., Muller H.W. (2001). A reliable method to reduce collagen scar formation in the lesioned rat spinal cord. J. Neurosci Methods. V. 30, Issue 10, 141-146. https://doi.org/10.1016/S0165-0270(01)00427-7

Tatagiba M., Brösamle Ch., Schwab M.T. (1997). Regeneration of axons in the adult mammalian central nervous system. Neurosurgery. V. 40. Issue 3, 541-547.

Schwab M.E. (2002). Repairing the injuired spinal cord. Science. V. 8, Issue 95, 1029-1031. https://doi.org/10.1126/science.1067840

Grados-Munro E.M., Fournier A.E. (2003). Myelin-associated inhibitors of axon regeneration. J. Neurosci Res. V. 74, 479-485. https://doi.org/10.1002/jnr.10803

Pedachenko, E. G., Polischuk, M. Ye., Slynko, E. I., Pedachenko, Yu. E., Honda, O. M. (2017). Travmatychni ushkodzhennia khrebta i spynnoho mozku [Traumatic damage to the spine and spinal cord]. Kyiv, Ukraine: «Interservis», P. 29-49.

Meek S. (1998). Lesson of the week: Fractures of the thoracolumbar spine in major trauma patients. BMJ. V. 317, 1442-1443. https://doi.org/10.1136/bmj.317.7170.1442

Завантаження

Опубліковано

2018-09-14

Номер

Розділ

Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва