Динаміка регуляторних екосистемних сервісів протягом техногенного ґрунтогенезу в техноземах Нікопольського марганцеворудного басейну
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.06.005Анотація
У роботі показана можливість індикації регуляторних екосистемних сервісів протягом техногенного ґрунтогенезу за допомогою фітоіндикаційних оцінок термоклімату, континентальності, кріоклімату та обмроклімату. Польові дослідження проводились протягом 2008–2017 рр. у дослідній біоекологічній станції Дніпровського аграрно-економічного університету (м. Покров, Дніпропетровська область, Україна). Полігони закладені у межах чотирьох типів техноземів: педоземи, дерново-літогенні ґрунти на лесоподібних суглинках, сіро-зелених глинах та червоно-бурих глинах. Встановлено, що поверхня ембріоземів одержує більшу кількість сонячної радіації, ніж поверхня дерново-літогенних ґрунтів, а поверхня останніх одержує більше тепла, ніж педоземи. Більш щільний рослинний покрив, який здатний розвиватися на все більш родючому ґрунті, створює більш виразний ефект екранування. Протягом ґрунтогенезу фітоіндикаційні оцінки радіаційного балансу знижуються та асимптотично наближаються до стаціонарних рівнів. Омброклімат ембріоземів можна охарактеризувати як такий, зо сприяє мезоаридофітам, а омброклімат дерново-літогенних ґрунтів та педоземів сприяє субаридофітам. Стабілізація омброрежиму є умовою стійкого функціонування техногенної ґрунтової екосистеми. Одержані свідчення, що протягом ґрунтогенезу фітоіндикаційні оцінки континентальності вказують на зменшення контрастності мікрокліматичних умов. Для угруповань рослинності, які сформовані на різних типах техноземів, встановлений синхронний характер динаміки показників континентальності. Протягом періоду ґрунтогенезу на техноземах формуються рослинні угруповання, які певною мірою приходять у відповідність з умовами навколишнього кліматичного оточення. Це проявляє себе у тому, що фітоіндикаційні оцінки кріоклімату досить чітко відповідають вимірюванням за допомогою метеорологічних приладів.
Ключові слова: екосистемні сервіси, рекультивація, фітоіндикація, термоклімат, омброклімат, кріоклімат, континентальністьПосилання
Albrecht, M., Schmid, B., Hautier, Y., Müller, C.B. (2012). Diverse pollinator communities enhance plant reproductive success. Proceedings of the Royal Society of London B 279, 4845–4852. https://doi.org/10.1098/rspb.2012.1621
Bekarevich, N.E., Masuk, N.T., Gorobets, N.D. (1971). Natural conditions of the Nikopol manganese ore basin. About land reclamation in the steppe of Ukraine. Dnipropetrovsk, Promin, 11-20.
Brouwer, R., Brander, L., Kuik, O., Papyrakis, E. and Bateman, I. (2013). A synthesis of approaches to assess and value ecosystem services in the EU in the context of TEEB. University Amsterdam Institute for Environmental Studies
Chagnon, M., Gingras, J., DeOliveira, D. (1993). Complementary aspects of strawberry pollination by honey and indigenous bees (Hymenoptera). Journal of Economic Entomology 86(2), 416–420. https://doi.org/10.1093/jee/86.2.416
Daily, G. C. (1997). Nature’s Services: Societal Dependence on Natural Ecosystems. Island Press, Washington, 392 p.
Davitaia, F.F., Melnik, J.S. (1970). Forecasting problem of evaporation and irrigation rates. Leningrad, Gidrometoizdat.
Didukh, Ya.P. (2011). The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. Kyiv: Phytosociocentre.
EASAC (2015): Ecosystem services, agriculture and neonicotinoids. EASAC policy report 26. 62 S. http://www.interacademies.net/File.aspx?id=27071
Foley, J.A., DeFries, R., Asner, G.P., Barford, C., Bonan, G., Carpenter, S.R., Chapin, F.S., Coe, M.T., Daily, G.C., Gibbs, H.K., Helkowski, J.H., Holloway, T., Howard, E.A., Kucharik, C.J., Monfreda, C., Patz, J.A., Prentice, C., Ramankutty, N., Snyder, P.K., 2005. Global consequences of land use. Science 309, 570. https://doi.org/10.1126/ science.1111772.
Gallai, N., Salles, J.-M., Setteled, J., Vaissièrea, B.E. (2009). Economic valuation of the vulnerability of world agriculture confronted with pollinator decline. Ecological Economics. 68, 810–821. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2008.06.014
Goleusov, P.V., Lisetzky, F.N. (2009). Regeneration of soils in anthropogenically disturbed landscapes of forest-steppe zone. GEOS, Moscow
Greenleaf, S., Williams, N.M., Winfree, R. (2007). Bee foraging ranges and their relationship to body size. Oecologia 153, 589–596. https://doi.org/10.1007/s00442-007-0752-9
Klein A., Steffan-Dewenter I. and Tscharntke T. (2003). Fruit set of highland coffee increases with the diversity of pollinating bees. Proceedings of the Royal Society of London B 270, 955–961. https://doi.org/10.1098/rspb.2002.2306
Klein, A.M., Vaissière, B.E., Cane, J.H., Steffan-Dewenter, I., Cunningham, S.A., Kremen, C., Tscharntke, T. (2007). Importance of pollinators in changing landscapes for world crops. Proceedings of the Royal Society of London B 274(1608), 303–313. https://doi.org/10.1098/rspb.2006.3721
Leonhardt, S. D., Gallai, N., Garibaldi, L. A., Kuhlmann, M., Klein, A. M. (2013). Economic gain, stability of pollination and bee diversity decrease from southern to northern Europe. Basic and Applied Ecology, 14, 461–471. http://dx.doi.org/10.1016/j.baae.2013.06.003
Losey, J. and Vaughan, M. (2006). The economic value of ecological services provided by insects. Bioscience, 56, 311–323. https://doi.org/10.1641/0006-3568(2006)56[311:TEVOES]2.0.CO;2
Maslikova, K.P. (2017). The ecological structure of technosol vegetation of the Nikopol manganese ore basin. Bulletin of Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University. 4 (46), 77-88.
Masuk, N.T. (1974). Features of formation of natural and cultural phytocenoses overburden rocks in areas of industrial mining. Land reclamation. Dnipropetrovsk, 62-105.
Millennium Ecosystem Assessment, 2005. Ecosystems and Human Well-being: Synthesis. Island Press, Washington, DC.
Pimentel, D., Wilson, C., McCullum, C., Huang, R., Dwen, P., Flack, J., Tran, Q., Saltman, T., Cliff, B. (1997). Economic and environmental benefits of biodiversity. Bioscience 47 (11), 747–757. https://doi.org/10.2307/1313097
TEEB (2010). The economics of ecosystems and biodiversity for national and international policymakers.
The EU Biodiversity Strategy to 2020 doi: 10.2779/39229
Tsyganov, D.N. (1983). Phytoindication of ecological factors in the subzone of mixed coniferous–broad–leafed forests. Moscow: Nauka.
Zhukov O.V., Zadorozhna, G.O., Maslikova K.P., Andrusevych K.V., Lyadskaya I.V. Tehnosols Ecology: Monograph. Dnipro: Zhurfond. 2017, 442 p. (in Ukrainian)
Zhukov, O. V., Pelina, T. O. (2018). Agroecological analysis of winter wheat yield and it’s dynamics in the Dnipropetrovsk region (period 1966–2016). Agrology, 21(3), 286‒293. https://doi.org/10.32819/2617-6106.2018.13008
Zhukov, O. V., Pelina, T. O., Demchuk, O. M., Demchuk, N. I., & Koberniuk, S. O. (2018). Agroecological and agroeconomic aspects of the grain and grain legumes (pulses) yield dynamic within the Dnipropetrovsk region (period 1966–2016). Biosystems Diversity, 26(2), 170–176. https://doi.org/10.15421/011826
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
