Органолептична оцінка яблук сорту Ренет Симиренка, оброблених інгібітором етилену, залежно від місця заготівлі та строку збору
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.06.014Ключові слова:
Ренет Симиренка, місце заготівлі, підщепа, строк збору врожаю, 1-метилциклопропен, зберігання, органолептична оцінкаАнотація
У роботі наведено результати органолептичної оцінки яблук сорту Ренет Симиренка масового та запізнілого збору врожаю з насаджень на карликовій (М.9) та середньорослій (ММ.106) підщепах з післязбиральною обробкою 1-метилциклопропеном (після шестимісячного холодильного зберігання), залежно від строку збирання та місця заготівлі. Встановлено, що строк збору не впливає на органолептичну оцінку плодів з інтенсивного насадження на карликовій підщепі М.9 і з традиційного насадження на середньорослій підщепі ММ.106 з центрального регіону. В зібраних на початку збиральної стиглості яблук (масовий збір) з інтенсивного насадження із західного регіону вищий на 1,2 бали аромат, на 1,1 – соковитість і на 0,9 бали загальна оцінка (порівняно з запізнілим збором). Дещо вища оцінка солодкості і борошнистості у плодів, зібраних у повній збиральній стиглості (різниця недостовірна).
Органолептична оцінка яблук сорту Ренет Симиренка наприкінці шестимісячного зберігання від типу саду (підщепи) не залежить. Місце вирощування впливає лише на твердість яблук (на 0,6 бали вищий показник продукції із західного регіону). Плоди з післязбиральною обробкою 1-МЦП на 1,5–1,9 бали кисліші, на 3,0–3,4 – соковитіші, на 3,1–3,4 – твердіші, на 3,3–3,7 – хрусткіші і їхня загальна оцінка на 1,3–1,5 бали вища (порівняно з необробленими). Борошнистість менша на 3,5–3,9 бали.
Посилання
Jesionkowska, K., Konopacka, D., Plocharski, W. (2006). The quality of apples – preferences among consumers from skierniewice, Poland. Journal of fruit and ornamental plant research, 14, 173–182.
Harker, F. R., Kupferman, E. M., Marin, A. B., Gunson, F. A., Triggs, C. M. (2008). Eating quality standards for apple based on consumers preferences. Postharv. Biol. Technol., 50 (1), 70–78. https://doi.org/10.1016/j.postharvbio.2008.03.020
Tomala, K., Barylko-Pikielna, N., Jankowski, P., Jeziorek, K., Wasiak-Zys, G. (2009). Acceptability of scab-resistant versus conventional apple cultivars by Polish adult and young consumers. J. Sci. Food Agric., 89, 1035. https://doi.org/10.1002/jsfa.3551
DeEll, J.R., Khanizadeh, S., Saad, F., Ferree, D. C. (2001). Factors affecting apple fruit firmness – a review. Journal American Pomological Society, 55(1), 8–27. https://doi.org/10.1016/j.foodqual.2005.05.002.
Ihabi, M., Rafin, C., Veighie, E., Sancholle, M. (1998). Storage diseases of apples: orchard or in storage. First Transnational workshop on biological, integrated & rational control. Service regional de la protection des vegetaux, Nord Pas de Calais Lille, France 21–23.01.1998, 91–92.
Rizzolo, A., Grassi, M., Zerbini, P. E. (2006). Influence of harvest date on ripening and volatile compounds in the scab-resistant apple cultivar Golden Orange. Journal of Horticultural Science & Biotechnology, 81 (4), 681–690. https://doi.org/10.1080/14620316.2006.11512124.
Skrzynski, J., Gastol, M. (2007). The effect of rootstocks on the fruit characteristic attributes of Jonica apples. Vegetable crops research bulletin, 66, 171–176. https://doi.org/10.2478/v10032-007-0019-3.
Tomala, K., Andziak, J., Jeziorek, K., Dziuban, R. (2008). Influence of rootstock on the quality of Jonagold apples at harvest and after storage. J. fruit and ornamental plant res., 16, 31–38.
Kondratenko, T. (2015). Sort, smak i rehion [Variety, taste, region]. Sadivnytstvo po-ukrainsky, 5, 30–31.
Wunsche, J. N., Heyn, C. S. (2015). Consumer responses to fruit quality of Jonagold apples treated with postharvest application of 1-methylcyclopropene (1-MCP) under air and controlled atmosphere storage conditions. Europ. J. Hort. Sci., 80 (1), 3–10. https://doi.org/10.17660/eJHS.2015/80.1.1.
Tomic, N., Radivojevic, D., Milivojevic, J., Djekic, L., Smigic, N. (2016). Effects of 1-Methylcyclopropene and diphenylamine on changes in sensory properties of Granny Smith apples during postharvest storage. Postharv. Biol. Technol., 112, 233–240. https://doi.org/10.1016/j.postharvbio.2015.09.009.
Stanich, K., Cliff, M. A., Hampson, C. R., Toivonen, P. M. A. (2014). Shelf-life and sensory assessments reveal the effects of storage treatments with 1-methylcyclopropene on new and established apples. Can. J. Plant Sci., 94, 1427–1439. https://doi.org/10.4141/cjps-2014-139.
Kondo, S., Setha, S., Rudell, D. R., Buchanan, D. A., Mattheis, J. P. (2005). Aroma volatile biosynthesis in apples affected by 1-MCP and methyl jasmonate. Postharv. Biol. Technol., 36 (1), 61–68. https://doi.org/10.1016/j.postharvbio.2004.11.005.
Marin, A. B., Colonna, A. E., Kudo, K., Kupferman, E. M., Mattheis, J. P. (2009). Measuring consumer response to Gala apples treated with 1-methylcyclopropene (1-MCP). Postharv. Biol. Technol., 51 (1), 73–79. https://doi.org/10.1016/j.postharvbio.2008.06.008.
Kittemann, D., McCormick, R., Neuwald, D. A. (2015). Effect of high temperature and 1-MCP application or dynamic controlled atmosphere on energy savings during apple storage. Europ. J. Hort. Sci., 80 (1), 33–38. https://doi.org/10.17660/eJHS.2015/80.1.5.
Dzheneev, S. Yu., Ivanchenko, V. I., Dzheneeva, E. L. (1998). Metodicheskie rekomendatsii po hraneniyu plodov, ovoschey i vinograda (organizatsiya i provedenie issledovaniy) [Guidelines for the storage of fruits, vegetables and grapes (organization and research)]. The Institute of Vine and Wine «Magarach », Yalta, 152.
Zdunek, A., Cybulska, J., Konopacka, D., Rutkowski, K. (2011). Inter-laboratory analysis of firmness and sensory texture of stored apples. International Agrophysics, 25 (1), 67–75.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).