Оптимізація захисту пшениці озимої від злакових мух (Chloropidae) в Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.06.019Ключові слова:
пшениця озима, шведська муха, чорна пшенична муха, прогноз, заходи захисту, розмноження, мінеральні добриваАнотація
У статті розглядаються сучасні технологічні системні рішення оптимізації в комплексному захисті пшениці озимої від злакових мух. Узагальнено особливості моніторингу та контролю шведської мухи (Oscinella) та пшеничної чорної мухи (Phorbia securis) на посівах пшениці озимої при сучасних системах землеробства в регіоні досліджень. Уточнено особливості біології та екології злакових мух (Chloropidae) системи пшениці озимої в регіоні досліджень. Розроблені моделі сезонного прогнозу чисельності шкідників сходів пшениці озимої від внутрішньо стеблових шкідників в Лісостепу України.
В сучасних умовах розвитку сільського господарства, адаптування прогресивних технологій захисту зернових культур від комплексу шкідників, досягається за рахунок новітніх форм своєчасності та якості логістики ресурсоощадних систем захисту зернових культур від комплексу фітофагів.
Використання науково обгрунтованого моніторингу шкідників і довгострокового прогнозу в захисті зернових культур Лісостепу України сприяє прогресивному розвитку зернового господарства із залученням інвестицій, зміцненню економічної, технологічної та фіто-санітарної безпеки країни.
Посилання
Dolya, M. M., Pokoziy, Y. T. & Mamchur R. M. (2004). Fitosanitarnyy monitorynh [Phytosanitary monitoring]. (p. 249), NNTSIAE.
Pokosy, Y. T., Pisarenko, V. M., Dovgan, S.V., Dolya, M. M., Mamchur, R. M., Bondareva, L. M. & Pasichnik L.P. (2010). Monitorynh shkidnykiv silskohospodarskykh kultur [Monitoring of pests of agricultural crops]. (p. 223), Ahrarna osvita.
Samersov, V. F.. (1986). Vlyyanye udobrenyy na yzmenenye kolychestvennoy y kachestvennoy struktury éntomokompleksa ozymoho polya. [The influence of fertilizers on the change in the quantitative and qualitative structure of the entomocomplex of the winter field]. (p. 3-9), Zashchyta rastenyy. Sbornyk nauchnykh trudov.
Marenych, M. M. (2009). Vplyv bakovykh sumishey herbitsydiv iz karbamidom na urozhaynistʹ pshenytsi ozymoyi [Effect of tank mixes of herbicides with carbamide on winter wheat yields]. 59, (p.11-14),Visnyk Bilotserkivsʹkoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu.
Sekun, M. P. (1998). Fitofahy na pshenytsi. Shkodochynnistʹ dominuyuchykh vydiv [Phytophages on wheat. Scandalousness of dominant species]. 4, (p. 6-7), Zakhyst roslyn.
Donatelli, M., Magarey, R. D., Bregaglio, Willocquet, L., Whish, JPM. & Savary, S. (2017). [Modelling the impacts of pests and diseases on agricultural systems]. (pp.213-224), Agriculture Ecosystems. #155. https://doi.org/10.1016/j.agsy.2017.01.019
Bayram, A., & Tonga, A. (2018). Cis-Jasmone treatments affect pests and beneficial insects of wheat (Triticum aestivum L.): the influence of doses and plant growth stages. (pp. 70-79), Crop Protection. (https://doi.org/10.1016/j.cropro.2017.11.011)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
