Біорізноманіття дріжджів з гуцульських молочних продуктів домашнього приготування, ідентифікованих за фенотиповими ознаками
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.01.005Ключові слова:
дріжджі, молочні продукти, біорізноманіттяАнотація
Дріжджі з молочних продуктів домашнього приготування на території України, особливо в Прикарпатському регіоні на Гуцульщині, є мало дослідженими. Метою роботи було вивчити різноманіття ізольованих із традиційних гуцульських молочних продуктів дріжджів, ідентифікованих за фенотиповими ознаками. Дріжджові ізоляти з сметани та сичужного сиру були виділені в чисту культуру за допомогою методу серійних розведень з висівом на сусло-агарі. Визначення таксономічного положення проводили, ґрунтуючись на морфологічних, біохімічних та фізіологічних характеристиках дріжджів. Нами було виділено та ідентифіковано 23 ізоляти дріжджів, що належали до десяти видів восьми родів (Candida, Debaryomyces, Galactomyces, Kluyveromyces, Lipomyces, Pichia, Shwanniomyces та Torulaspora). У цілому, в досліджених молочних продуктах найчисленнішими були представники родів Kluyveromyces, Debaryomyces та Torulaspora. У сметані найчастіше трапляються типові для молочних продуктів дріжджі виду K. marxianus (33,3%), а в сирі – D. occidentalis var. occidentalis (23,5%), що були нами вперше виділені з молочних продуктів. Дріжджові штами, ізольовані з мало вивчених традиційних гуцульських продуктів, можуть слугувати джерелом для пошуку біотехнологічно перспективних дріжджів з оздоровчими ефектами та продуцентів біологічно-активних речовин.Посилання
Kvasnikov, E.V., Shchelokova I.F. (1991). Yeasts. Biology. Application. Кyiv, Ukraine.: Nauk. dumka, 328 p.
Bab’eva I.P., Chernov I.Yu. Geographical aspects of yeast ecology. (1995). Phisiol.Gen.Biol. Rev, 9, 3.
Bab`eva I.P., Golubev V.I. (1979). Methods of isolation and identification of yeasts. Moscow, Russia: «The food industry», 118p.
Diosma G., Romanin D.E., Rey-Burusco M.F., Londero A., Garrote G.L. (2014) Yeasts from kefir grains: isolation, identification, and probiotic characterization. World J Microbiol Biotechnol, 30, 43–53. https://doi.org/10.1007/s11274-013-1419-9
Kumura H., Tanoue Y., Tsukahara M., Takana T., Shimazaki K. (2004). Screening of Dairy yeast strains for probiotic Applications. J. Dairy Sci, 87, 4050-4056. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(04)73546-8
Kurtzman C.P., Robnett C.J. (1991). Phylogenetic relationships among species of Saccharomyces, Schizosaccharomyces, Debaryomyces and Schwanniomyces determined from partial ribosomal RNA sequences. Yeast, 7, 61-72. https://doi.org/10.1002/yea.320070107
Kurtzman C. P., Fell J. W., Boekhout T. (2011). The Yeasts: A Taxonomic Study. Amsterdam-Oxford: Elsevier, 1053.
Maccaferri S., Klinder A., Brigidi P., Cavina P., Costabile A. (2012). Potential probiotic Kluyveromyces marxianus B0399 modulates the immune response in CACO-2 cells and peripheral blood mononuclear cells and impacts the human gut microbiota in an in vitro colonic model system. Applied and Environmental Microbiology, 78 (4), 956-964.Mei J., Guo Q., Wu Y., Li Y. (2014). Microbial diversity of a camembert-type cheese using freeze-dried tibetan kefir coculture as starter culture by culture-dependent and culture-independent methods. PLOS ONE, 9, 10. https://doi.org/10.1128/AEM.06385-11
Pincus, D. H., Orenga, S., Chatellier S. (2007). Yeast identification - past, present, and future methods. Medical Mycology, 45, 97-121. https://doi.org/10.1080/13693780601059936
Steensels J., Snoek T., Meersman E., Nicolino M.P., Voordeckers K., Verstrepen K.J. (2014). Improving industrial yeast strains: exploiting natural and artificial diversity. FEMS microbiol rev. 38(5), 947–995. https://doi.org/10.1111/1574-6976.12073
Wickerham, L.J., Burton, K.A. (1948). Carbon assimilation tests for the classification of yeasts. J Bacteriol, 56 363-371.
Zivkovic M, Cadez N., Uroic K., Miljkovic M., Tolinacki M, Dousova P., Kos B., Suskovic Y., Raspor P., Topisirovic L., Golic N. (2010). Evaluation of probiotic potential of yeasts isolated from traditional cheeses manufactured in Serbia and Croatia. J Intercult Ethnopharmacol, 4(1), 12-18. https://doi.org/10.5455/jice.20141128051842
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
