Залишки антибіотиків у меді з липи за різних термінів його зберігання та способів обробки бджолиних вуликів
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.01.024Ключові слова:
мед з липи, антибіотики, імуноферментний аналіз, зберігання, способи обробки вуликівАнотація
У статті представлено визначення, за допомогою імуноферментного аналізу ELISA, залишків хлорамфеніколу, флорамфеніколу, неоміцину та нітрофурану (АОЗ) у меді з липи через 10 діб після початку експерименту, а також через 30 та 120 діб зберігання за температури 25 0С у темному місці.
За результатами дослідження встановили, що залишки досліджуваних антибіотиків були у межах, встановлених за Планом державного моніторингу для хлорамфеніколу, нітрофурану (АОЗ ), флорфеніколу та неоміцину.
За аерозольної обробки вуликів встановлено вірогідно нижчий вміст досліджуваних антибіотиків ніж за згодовування сиропу. Так, через 10 діб зберігання меду за згодовування сиропу з хлорамфеніколом, флорфеніколом, неоміцином та нітрофураном (АОЗ) їх вміст був вірогідно (p≤0,001) вищим на 124 %, 49,5 %, 57,5 % та 77,7 % ніж за аерозольної обробки вуликів, відповідно; через 30 діб зберігання меду за згодовування сиропу з хлорамфеніколом, флорфеніколом, неоміцином їх вміст був вірогідно (p≤0,001) вищим на 125 %, 46,7 %, 63,04 %, та нітрофураном (АОЗ) – вірогідно вищим (p≤0,01) на 66,4 % ніж за аерозольної обробки вуликів, відповідно; через 120 діб зберігання меду за згодовування сиропу з хлорамфеніколом, неоміцином їх вміст був вірогідно (p≤0,001) вищим на 80,2 % і 52,2 %, а флорфеніколом та нітрофураном (АОЗ) – вірогідно вищим (p≤0,01) на 31,7 % і 79,4 % ніж за аерозольної обробки вуликів.
Посилання
Galarini, R., Saluti, G., Giusepponi, D. [et all] (2015). Multiclass determination of 27 antibiotics in honey. Food Control, 48, 12–24. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2014.03.048
Portal RASFF. Online searchable database. URL: http://ec.europa.eu/food/food/rapidalert/rasff_portal_ database_en.htm
Holovko, A. M., Pinchuk, N. H., Dmytryieva, H. V., Kyselova, T. F. (2014). Monitorynh zalyshkiv protymikrobnykh preparativ u produktsii tvarynnytstva riznykh vyrobnykiv ta osnovni prychyny zabrudnennia [Monitoring of residues of antimicrobial agents in livestock products of different producers and the main causes of pollution Veterinary Medicine of Ukraine]. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 8 5(219), 28–30.
Myagka, K. S., Tkachuk, S. A. (2018). State monitoring of veterinary medicinal preparations and pollutants in honey. Ukrainian Journal of Ecology, 8(2), 160–165.
Al-Waili, N, Salom, K, Al-Ghamdi, A, Ansari, M. J. (2012). Antibiotic, pesticide, and microbial contaminants of honey: human health hazards. ScientificWorld Journal, 2012, 930–849 [Pub Med]. https://doi.org/10.1100/2012/930849
Čuláková, V, Kiss, E, Kubincová, J, Šilhár, S. (2008). Kinetics of degradation of oxytetracycline and tetracycline in honey and in a glucose-fructose model mixture in various storage condition. Journal Food Nutrition, 47, 139–43.
Peres, G. T, Rath, S, Reyes, F. G. R. (2010). A HPLC with fluorescence detection method for the determination of tetracyclines residues and evaluation of their stability in honey. Food Control, 21, 620–5. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2009.09.006
Dumitrel, G.-A., Glevitzky, M., Perju, D., Cara, M. C. (2012). Stability of tetracycline residues in honey Journal Serbian Chemistry, 77 (7), 879–886. https://doi.org/10.2298/JSC111002214C
Scortichini, G., Annunziata, L., Haouet, M. N., Benedetti, F., Krusteva, I., Galarini, R. (2005). ELISA qualitative screening of chloramphenicol in muscle, eggs, honey and milk: method validation according to the Commission Decision 2002/657/EC criteria. Analytica Chimica Acta, 535, 1–2, 43–48. https://doi.org/10.1016/j.aca.2004.12.004
Tao, X., Jiang, H., Zhu, J., Wang, X., Wang, Z., Niu, L. (2014). An ultrasensitive chemiluminescent ELISA for determination of chloramphenicol in milk, milk powder, honey, eggs and chicken muscle. Journal Food and Agricultural Immunology, 25, 1, 137–148. https://doi.org/10.1080/09540105.2012.753513
Lopez, M. I., Feldlaufer, M. F., Williams, A. D., Chu, P.-S. (2007). Determination Confirmation of Nitrofuran Residues in Honey Using LC-MS/MS. Journal Agricultural Food Chemistry, 55(4), 1103–1108. https://doi.org/10.1021/jf0625712
O’Mahony, J., Moloney, M. McConnell, R. I., Benchikh, El O., Lowry, P., Furey, A., Danaher, M. (2011). Simultaneous detection of four nitrofuran metabolites in honey using a multiplexing biochip screening assay. Biosensors and Bioelectronics, 26, 10, 4076–4081. https://doi.org/10.1016/j.bios.2011.03.036
CARA M.C. [et all]. (2013). Degradation of Streptomycin in Honey. Food Technology and Biotechnology, 51 (3), 429–433
Moreno-González, D., Lara, F. J., Jurgovská, N., Gámiz-Gracia, L., García-Campaña, A. M. (2015). Determination of aminoglycosides in honey by capillary electrophoresis tandem mass spectrometry and extraction with molecularly imprinted polymer. Analytica Chimica Acta, 891, 321–328. https://doi.org/10.1016/j.aca.2015.08.003
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
