Бактерицидні властивості препарату «Геоцид»
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.01.025Ключові слова:
егламентація, санітарно-епідеміологічна експертиза, дезінфекція, аерозоль, бактерицидна дія, грампозитивна, грамнегативна мікрофлора, «Геоцид», тест-культура, вірулецидні, фунгіцидна, інсектицидні, профілактика, екологічність, санітарна якістьАнотація
Гострою залишається проблема, пов'язана з недостатнім рівнем регламентації небезпечних компонентів дезінфікуючих засобів нормативно-правовими актами країн Європейського Союзу.
Це обумовлює розробку методичних підходів до прискореного нормування дезінфікуючих засобів і необхідності попередження їх шкідливого впливу на здоров'я людини за застосування відповідно до цільового призначення. Забезпечення базування процедури державної санітарно-епідеміологічної експертизи дезінфекційних засобів на науково-обґрунтованому аналізі ризику. Актуальним залишається наукове обґрунтування програм моніторингу по чутливості збудників інфекційних хвороб до дезінфікуючих засобів і складу діючих речовин в об'єктах навколишнього середовища.
«Геоцид» – це рідкий прозорий концентрат, світло-жовтого кольору, піниться під час збовтування, має слабкий специфічний запах, добре розчинний у воді. Робочі розчини антикорозійні але не пошкоджують зафарбовану поверхню будівельних конструкцій, пластмаси і тканини.
Полігексаметиленгуанідин гідрохлорид – це речовина, що володіє сильними бактерицидними властивостями. Синтетичний піретроїди – дельтаметрин у процесі обробки забезпечує випаровування речовини препарату, за подальшого охолодження у повітрі утворюється конденсаційний аерозоль. Аерозоль діючої речовини осідає на технологічному обладнанні, стінах приміщення, шкірному покриві тварин і птахів, проникаючи через органи дихання і травлення комах, викликає їх загибель і тим самим надає необхідний інсектицидний ефект. Слід зазначити, що дельтаметрин забезпечує тривалу залишкову дію на обробленій поверхні, що надає йому перевагу над іншими інсектицидами.
Препарат є дезінфікуючим засобом, йому властива миюча дія, він може застосовуватися, як для профілактичної, так і вимушеної дезінфекції тваринницьких, птахівничих, торгових і лабораторних приміщень, а також під час дезінфекції інвентарю та обладнання, залізничних вагонів, автотранспорту, об'єктів ветеринарного нагляду. Препарат володіє бактерицидними, вірулецидними, фунгіцидними та інсектицидними властивостями.
Досліджено бактерицидну дію комплексного дезінфікуючого препарату «Геоцид» (0,5 % розчин) на основі полігексаметиленгуанідин гідрохлориду (ПГМГ-ГХ), бензалконію хлориду і дельтаметрину. Встановлено, що в присутності білка бактерицидна дія по відношенню до S. aureus знижується в 0,69 раза. Досліджуваний препарат має високу бактерицидністю, по відношенню до S. aureus в 0,5 % концентрації. На гладкій поверхні з плитки висока бактерицидна активність досліджуваного засобу розпочинається з 0,3% концентрації за експозиції 30 хвилин. Вперше встановлено, що новий дезінфікуючий засіб –«Геоцид», в 0,5 % концентрації за експозиції 30 хв, володіє ефективними бактерицидними властивостями, які забезпечують повне знищення атипових мікобактерій – Mycobacterium fortuitum. Комплексний дезінфікуючий препарат «Геоцід» є перспективним препаратом в якості дезінфікуючого засобу.
Посилання
Apatenko V. M. Ynfektsyonnaia patolohyia y prevoliutsyia mykrobov [Infectious pathology and microbial revolution]. Veterynarna medytsyna: mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk, 92, 36–37.
Ponomarenko, G.V., Kovalenko, V.L., Ponomarenko, O.V., Balackiy, Yu.O. (2017). Effects of microbicide based on lactic acid and metal nanoparticles on laboratory animals. Ukrainian Journal of Ecology.7(4), 482–485, https://doi.org/10.15421/2017_148.
Reis, C.Р., Neufeld, R.I., Ribeiro, A.J. et al. (2006). Nanoencapsulation II. Biomedical applications and current status of peptide and protein nanoparticulate delivery systems. Nanomedicine: Nanotechnology, Biology and Medicine. 2, 53‒65. https://doi.org/10.1016/j.nano.2006.04.009
Lakhtin, V. M. [et al]. (2008). Nanotechnologies and perspectives of their application in medicine and biotechnology. Vestn Ross Akad Med Nauk. 4, 50–55.
Afanas’•yyeva, V. V. (2010). Kliniko-laboratorno•yye obosnovani•yye vybora optimal’no•y kontsentratsii poligeksametilenguanidina gidrokhlorida dlya ego ispol’zovaniya v praktike khirurgichesko•y stomatologii v kachestve antiseptika [Clinical and laboratory substantiation of the choice of the optimal concentration of polyhexamethylene guanidine hydrochloride for its use in the practice of surgical stomatology as an antiseptic]. Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal, 6, 8−12.
Bezrukava, I. Yu., Nalyvaiko, L. I., Nalyvaiko, I. M. (2008). Dezinfikuiuchi zasoby u veterynarnii praktytsi [Disinfectants in veterinary practice] Ptakhivnytstvo: Mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk, 61,234.
Oberdorster, G., Oberdorster, E., Oberdorster, J. (2005).Nanotoxicology: An Emerging Discipline Evolving from Studies of Ultrafine Particles. Environmental Health Perspectives, 113(7), 823‒39. https://doi.org/10.1289/ehp.7339
Otter, J. A., French, G.L. (2009). Survival of nosocomial bacteria and spores on surfaces and inactivation by hydrogen peroxide vapor. Journal Clinical Microbiologe, 47(1), 205‒207. https://doi.org/10.1128/JCM.02004-08
Boichuk, T. M., Andriichuk, N. Y., Vlasyk, L. I. (2012). Do problemy otsinky toksychnosti nanochastynok sribla [To the problem of toxicity evaluation of silver nanoparticles]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia, 1, 4 (42), 151−157.
Tahir, S., Mateen, B., Univerdi, S., KaraGoban, O., Zengin, M. (2009). Simple method to study the mechanism of thermal and nonthermal bactericidal action of microwave radiations on different bacterial species. Journal of Bacteriology Research, l. 1(5), 058‒063. Available from: http://www.academicjournals.org/JBR. ‒ Title from the screen.
Solodun, Y. V., Monakhova, Y. B., Kuballa, T., Samokhvalov, A.V., Rehm, J., Lachenmeie, D. W. (2011). Unrecorded alcohol consumption in Russia: toxic denaturants and disinfectants pose additional risks. Interdiscip Toxicol, 4(4), 198‒205. Available from: www. intertox.sav.sk & www.versita.com/science/medicine/it/. ‒ Title from the scree https://doi.org/10.2478/v10102-011-0030-x
White, G. C. (2010). Handbook of chlorination and alternative disinfectants. New York: John Wiley and Sons, Inc, 1062.
Brylin, A. P., Boyko, A. V., Volkova, M. N. (2005). Kharakteristika dezinfektantov novogo pokoleniya. [Characteristics of new generation disinfectants]. Veterinariya, 3, 10−12.
Kovalenko, V. L., Balatskyi, Yu. O., Liasota, V. P., Rozumniuk, A. V., Kovalenko, L. I. (2014). Kompleksne mikolohichne doslidzhennia dezinfikuiuchoho preparatu [Complex mycological study of a disinfectant]. Veterynarna biotekhnolohiia. Biuleten, 25, 11−15.
Kovalenko, V. L., Liasota, V. P. Synytsyn, V. A. ta in. (2017). Zahalni metody profilaktyky shliakhom zastosuvannia kompleksnykh dezinfikuiuchykh zasobiv[General methods of prevention through the use of complex disinfectants]: Naukovyi posibnyk Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M.M., 408 s.
Yakubchak, O. M. (2010). Veterynarna dezinfektsiia (instruktsiia ta metodychni rekomendatsii) [Veterinary disinfection (instructions and guidance)]. Kompaniia Bioprom, 152.
Kosenko, M. V. (2003). Metodyka vyznachennia bakteriostatychnoi ta bakterytsydnoi kontsentratsii antybakterialnykh preparativ metodom seriinykh rozveden [Method of determination of bacteriostatic and bactericidal concentration of antibacterial preparations by the method of serial dilutions]. Derzhavnyi naukovo-kontrolnyi instytut veterynarnykh preparativ a kormovykh dobavok, 6.
Kovalenko, V. L. (2013). Determination of bactericidality of universal bactericidal preparation "Geocid". Veterinary biotechnology, № 22, 210–214.
Kovalenko, V. L., Lyasota, V. P., Balatsky, J. O., Shargalo, M. S. (2013). Efficiency of disinfectant «Geocid» on test objects. Veterinary Medicine, 97, 104–105.
Kovalenko, V. L., Gnatenko, A. V., Kulikova, V. V., Lyasota, V. P., Balatsky, Yu. O. (2013). Determination of resistance of test cultures of leptospiros to disinfectant «Geocid». Veterinary Biotechnology, 23, 100–102.
Kovalenko, V. L., Lyasota, V. P., Balatsky, J. O. (2014). Determination of the toxicity of the disinfectant "Geocid" using the Tetrachynema pyriformis infusoria. Problems of zoinengineering and veterinary medicine, 29, 2, 262–265.
Kovalenko, V. L., Lyasota, V. P., Balatsky, J. O., Rozumnyuk, А. А. (2014). Integrated microbiological study of a disinfectant. Veterinary Biotechnology. 25, 37–40.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
