Специфіка анемохорії багаторічних видів бур’янів на орних землях

Автор(и)

  • S.A. Remenyuk Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet of NAAS of Ukraine , Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.03.010

Ключові слова:

бур'яни, насіння, розповсюдження

Анотація

Одним із самих досконалих способів розповсюдження насіння бур’янів є перенесення плодів і насіння вітром (анемохорія). Такі потужні багаторічні види бур’янів як ваточник сирійський – Asclepius siriaca L. і осот рожевий – Cirsium arvense L. теж використовують анемохорію для поширення свого насіння на нові території.

Метою досліджень було: Здійснити у 2015-2018 рр. оцінку інтенсивності процесів розсіювання насіння і плодів анемохорними видами багаторічних бур’янів на орних землях Київської області.

Методика і умови проведення досліджень. Дослідження були польовими. Їх виконували в лабораторії гербології Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Для досліджень серед значної кількості анемохорних видів бур’янів були вибрані ваточник сирійський та осот рожевий

Обліки інтенсивності процесів розсіювання і транслокації насіння анемофорних видів бур’янів здійснювали протягом 20 діб від часу їх достигання і початку рознесення потоками повітря (розкриття листянок або відкриття кошиків з насінням на рослинах бур’янів). На визначених схемою дослідів відстанях від модельних рослин визначених видів бур’янів: 16; 32; 64; 125; 250; 500; 1000м. встановлювали ловчі столики (площею 0,25м2 кожний). На кожній дистанції виставляли по 4 ловчі столики. Сумарна їх площа поверхні 1м2. Досліди здійснювали у 4-х разовій повторності. Отримані результати аналізували за роками і визначали загальні закономірності та статистично обробляли і узагальнювали.

Результати і обговорення У результаті проведених обліків поширення насіння ваточника сирійського встановлено, що на відстані до 16 м від материнських рослин середньому протягом 20 діб було зафіксовано 16,31 шт. насінин/м2. На відстані 1000 метрів від місця формування насіння на материнських рослинах число насінин бур’яну на м2 що заселяло поверхню поля знижувалось до 0,004 шт/м2. Порівняно з показниками на першій дистанції (16м) інтенсивність надходження насіння ваточника сирійського на одиницю площі поля зменшувалась у 4077,5 рази.

Дослідження особливостей розповсюдження насіння осоту рожевого виявили на ловчих столах, що були розміщені на відстані 16 м від материнських рослин бур’яну було зафіксовано у середньому 31,54 шт/м2 насінин бур’яну.

На відстані 500 метрів від материнських рослин рівень заселення орних земель насінням осоту рожевого знижувався до 0,028 шт/м2. На дистанції в 1000 метрів від материнських рослин заселення території насінням осоту рожевого становило у середньому 0,006 насінин на м2 поверхні або у 5256,7 разів менше порівняно з присутністю насіння на відстані 16 метрів.

Висновки. Наявність специфічних пристосувань у плодів і насіння, що забезпечує їм високу парусність, дозволяє потокам повітря їх успішно транслокувати і заселяти такими багаторічними видами бур’янів значні території. Навіть на відстані 1000м від материнських рослин на кожний м2 поверхні поля надходить від 0,004 до 0,006шт насінин таких небезпечних і високо конкурентних видів бур’янів.

Посилання

Rassel E. (1955) Pochvennye usloviia y rost rastenii. Moscow, Russia: Science, 623.

Fysiunov A.V. (1984) Sornye rastenyia. Moscow, Russia: Kolos 319s.

Ivashchenko O.O.(2013) Zeleni susidy Kyiv: Feniks 479s. [in Ukrainian]

Geddes CN & Gulden RH (2017) Early autumn soil disturbance decreases persistence of volunteer summer-annual oilseed rape (Brassica napus). Weed Research 57(3) , 182-192.

https://doi.org/10.1111/wre.12248

Rastytelnii mir Zemly (1982). Pod red. F Fukareka v dvukh tomakh. Moscow, Russia: «Mir» 451s.

Kew Royal Botanical Gardens (2016) Seed Information Database (SID). Version

Hodcson J (2016) Allicating C-S-R- types to plant species. Available at: http: // people. e. ac. xeter uk/rh203/csr-lookup_ table. xls ( ast accessed 11 May 2016)

Ramirez - Albores JE, Bustamante RO, & Badano EI (2016) Improved predictions of the geographic distribution of invasive plants using climatic niche models. PLoS ONE 11, https://doi.org/10.1371/journal.pone.0156029

Hrodzynskyi D.M. (2013) Adaptyvnaia stratehyia fyzyolohycheskykh protsessov rastenyi - Kyev: Naukova dumka. 293s. [in Ukrainian]

Pecnicova J & Berchova - Bimova K (2016) Application of species distribution models for protected areas threatened by invasive plants . Journal for Nature Conservation 34, 1-7.

https://doi.org/10.1016/j.jnc.2016.08.004

Facchinei F, Scutari G, & Sagratella S (2015) Parallel selective algoritms for big data optimization . IEEE Tansations on Signal Processing 63, 1874- 1889.

https://doi.org/10.1109/TSP.2015.2399858

Gonsalez - Andujar JL, Cantre GR, Morvillo C, Blanco AM & Forcella F (2016) Predicting field weed emergence with empirical models and soft computing technigues. Weed Research 56, 415-423.

https://doi.org/10.1111/wre.12223

Batla DD & Benech-Arnold R.L (2014) Weed seed germination and the light environment: implications for weed management. Weed Biology and Management 14, 77-87.

https://doi.org/10.1111/wbm.12039

Amini R, Mobli A & Ghanepour S (2016) Effect of environmental factors on seed germination and emergence of Lepidium vesicarium. Plant Species Biology 31, 178-187.

https://doi.org/10.1111/1442-1984.12100

Ahmed S, Opena JL & Chauhan BS (2015) Seed Germination ecology of dovewed (Murdannia nudiflora) and its implication for management in dry-seeded rice. Weed Science 63, 491-501.

https://doi.org/10.1614/WS-D-14-00115.1

Try'bel' S.O., Sigar'ova D.D., Sekun M.P., Ivashhenko O.O. (2001). Medody'ka vy'probuvannya i zastosuvannya pesty'cy'div [ Method of testing and application of pesticides] Kiev: Svit. 448. [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

2019-06-27

Номер

Розділ

Агрономія