Діагностика, симптоматика та джерела інфекції чорної ніжки картоплі
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.002Ключові слова:
картопля, чорна ніжка, бактеріальні хвороби, патогенез, стійкі сорти.Анотація
За результатами фітопатологічних обліків щодо уточнення, розповсюдження і шкідливості чорної ніжки картоплі, територію України поділено на три зони: а) сильного розвитку хвороби, де число уражених рослин перевищувало 5%, а бульб після збирання врожаю – 10% (північна і центральна частина Полісся, передгір’я Карпат, Буковина); б) помірного розвитку хвороби, де кількість хворих рослин сягала до 5%, а бульб перевищувала 7% (південна частина Полісся, Лісостепова зона); в) зона не значного розвитку бактеріозу, яка не перевищувала кількість уражених чорною ніжкою рослин 2%, а бульб – 4% (зона Степу). Симптоми чорної ніжки на стеблах картоплі проявлялися у формі в’янення та загнівання стебел. У хворих рослин на сходах відмічалося пожовтіння нижніх листків, основа стебел і коренева система, залежно від резистентності до патогену сортів набувала темного, бурого або темно-зеленого забарвлення. Основним джерелом інфекції, при ураженні картоплі чорною ніжкою, були хворі посадкові бульби.
Посилання
Shneider Yu.Y., Shepshelev Z.H. (1975). Ozdorovlenie kartofelia ot bakteriozov y fitohelmintozov [Potato recovery from bacterioses and phytohelminthiasis]. Zashchita rastenii. №7. P.33-34
Polozhenets V.M. (2013). Zakhyst kartopli vid khvorob, shkidnykiv ta burianiv. [Protect potatoes from diseases, pests and weeds.]Zhytomyr.: «Ruta», 175.
Dorozhkyn N.A., Belskaia S.M. (1977). Bolezny kartofelia. [Potato disease]. Minsk.: Nauki i tekhniki, 272s.
Horlenko M.V. (1966). Bakteryalnye bolezni rastenii. [Bacterial plant diseases.] M.: Vysshaia shkola, s.31-45.
Dunyn M.S., Kuvshynova E.V. (1958). Kapelnyi metod serodiahnostiki bakterialnykh y virusnykh boleznei rastenii. [Drip method for serodiagnosis of bacterial and viral diseases of plants.] M.: izd-vo TSKhA, 27s.
Drozda V.D. (2000). Biolohichni zasoby. [Biological agents]. Zakhyst roslyn. №5. s.6-8.
Popkova K.V., Shneider Yu.Y. Volovyk A.S. y dr. (1980). Bolezny kartofelia. [Potato disease]. M.: Kolos, 304s.
Adins M. (1975). Potato tuber lenticels; susceptibility to infecting by Erwinia carotovora var atroseptica and Phytophthora infestans. Ann. Appl. Biol. 79, p.275-282.
https://doi.org/10.1111/j.1744-7348.1975.tb01583.x
Allan E., Kelman A. (1977.) Immunofluorescent Stain procedures for detection and identification of Erwinia carotovora var atroseptica. Phytopathology, Vol.67. No.10, p.1305-1312.
https://doi.org/10.1094/Phyto-67-1305
Bartz J.A., Kelman A. (1984). Inoculation of potato tuber with Erwinia carotovora during simulated commercial washing and fluming practices. Am. Potato J., Vol.61. No.8, p.1, p.495-507.
https://doi.org/10.1007/BF02852820
Bartz I.A., Kelman A. (1985). Infiltration of lenticels of potato tubers by Erwinia carotovora in relation to bacterial soft rot. Plant Dis. Vol.69, No.1, p.69-74.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
