Вплив гідротермічних умов на видовий склад бур’янів, у посівах соняшника
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.012Ключові слова:
соняшник, обробіток ґрунту, гідротермічний коефіцієнт, види бур’янів, урожайність культуриАнотація
Дослідженнями встановлено, що динаміка запасів насіння бур’янів у ґрунті і на її основі прогнозування фактичної забур’яненості посівів є одним з головних критеріїв наукового планування заходів і засобів щодо її знищення. У дослідах не завжди більшій кількості потенційних запасів насіння відповідала більша кількість сходів бур’янів за вегетаційний період. Ці розбіжності зумовлювалися сукупністю дії багатьох факторів, головними з яких є способи обробітку ґрунту та погодні умови вегетаційного періоду. У роки із зростанням величини гідротермічного коефіцієнта (1,5-1,6) відбулося зростання кількості двосім’ядольних бур’янів, а зниження величини цього показника (0,82-1,0) зростала частка односім’ядольних бур’янів у посівах соняшника, особливо за безполицевих обробітків (ч-0,71±0,19). При зіставленні показників метеорологічних умов і середньорічного балансу насіння бур’янів у оброблювальному шарі ґрунту спостерігається тенденція до більшої втрати схожості у роки з вищими гідротермічними коефіцієнтами і навпаки, в умовах зниженого гідротермічного режиму насіння у ґрунті краще зберігає схожість (ч= 0,85±0,14). Волога і прохолодна зима з різким коливанням температур на поверхні ґрунту сприяє значному зниженні потенційної забур’яненості полів фізично повноцінним насінням бур’янів. Умови, які сприяють збереженню запасу насіння бур’янів у ґрунті – помірно прохолодна і суха зима.
Посилання
Manko L.A. (2011) Ekonomichna efektyvnist sivozmin z riznym nasychenniam soniashnykom [Economic efficiency of crop rotations with different saturation sunflower] Visnyk ahrarnoi nauky, 2, 72-74.
Tanchyk S.P. (2011) Ahrofitotsenoz sonyashnyku bez zayvykh konkurentiv [Agrophytocenosis sunflower without unnecessary competition] Propozytsiya, 3, 16-17.
Tanchyk S.P. (1996) Zmina zabur'ianenosti posiviv kukurudzy pid vplyvom riznykh sposobiv osnovnoho obrobitku gruntu [Changing the weed-infested corn under the influence of different ways of basic soil tillage] Visnyk ahrarnoi nauky, 4, 81-86.
Manko Yu. P., Lytvynenko I.V. (2012) Bahatorichnyi monitorynh vplyvu system osnovnoho obrobitku gruntu v zerno-prosapnii sivozmini na zabur'ianenist rilli [Long-term monitoring of the impact of basic tillage systems in grain-rotation crop rotation on arable land. Zb. Nauk. prats. Spets. Vyp. Bur'iany, osoblyvosti yikh biolohii ta systemy kontroliuvannia u posivakh s.-h. kultur. K, 143-149.
Babenko A.I. (2018) Mekhanizm utvorennia potentsiinoi zabur'ianenosti poliv u ahrotsenoziv soniashnyku Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia: Ahronomiia. 286, 90-99.
Rieder R.V. Control of seeding emergence by ground cover: a potential mechanism involving seed predation. Canadian journal of botany. 1991. № 69. Р. 2084-2087.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).