Моделювання родючості ґрунту та продуктивності озимих зернових культур залежно від природних і агротехнічних заходів у Південному Степу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.014Ключові слова:
озимі зернові культури, сівозміна, органо-мінеральні системи удобрення, родючість ґрунту, урожайність, моделюванняАнотація
У статті відображено результати досліджень, отриманих у довготривалих польових дослідах упродовж 1971–2007 років.
Метою дослідження було моделювання родючості ґрунту та продуктивності озимих зернових культур залежно від природних та агротехнічних заходів у Південному Степу України.
Дослідження виконували на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України.
За результатами дослідження встановлено, що із зростанням норми внесення мінерального азоту у складі органо-мінеральних систем удобрення погіршується структурно агрегатний склад чорнозему південного за рахунок збільшення його брилистих фракцій. Визначено, що довготривале систематичне використання органо-мінеральних систем удобрення на чорноземі південному позитивно впливає на водостійкість ґрунту, вміст загального азоту та його фракцій. З’ясовано, що найбільш глибокі зміни відбуваються за використання мінеральної системи удобрення. Визначено, що внесення повного мінерального добрива з різними нормами азоту поліпшує трофічний режим ґрунту та підвищує показники напруженості мінералізаційних процесів, а також продуктивність сівозміни у середньому на 10,5%, що відображає зростання ефективної родючості чорнозему південного. Із досліджених варіантів із застосуванням органо-мінеральних систем удобрення у Південному Степу України, найбільш сприятливим не тільки за рівнем продуктивності, але й за коефіцієнтом гуміфікації виявився варіант з щорічним внесенням органічних та мінеральних добрив.
Посилання
Boiko, P.I. (2009). Metodychni osnovy polovykh doslidiv z vyznachennia efektyvnosti system sivozmin [Methodical bases of the field experiments are from determination of efficiency of the systems of crop rotations]. Ahrarnyi visnyk Prychornomoria, 50, 12-20. (in Ukraine).
Kovalenko, N.P. (2014). Stanovlennia ta rozvytok naukovo-orhanizatsiinykh osnov zastosuvannia vitchyznianykh sivozmin u systemakh zemlerobstva (druha polovyna XIX - pochatok XXI st.): monohrafiia [Becoming and development of scientifically-organizational bases of application of home crop rotations in the systems of agriculture (the second half of ХІХ is beginning of ХХІ of century): monograph]. Kyiv: TOV «Nilan-LTD», 490. (in Ukraine).
Medvedev, V.V. (2008). Struktura pochvy [Structure of soil]. Kharkov: 13 typohrafyia, 406. (in Russia).
https://doi.org/10.1353/dss.2008.0035
Medvediev, V.V. (2010). Normatyvy utvorennia i zberezhennia struktury gruntu [Norms of education and maintenance of structure of soil]. Visnyk ahrarnoi nauky. 3. 9-13. (in Ukraine).
Hospodarenko, H.M. & Trus, O.M. (2011). Vplyv tryvaloho zastosuvannia dobryv na pokaznyky rodiuchosti chornozemu opidzolenoho ta produktyvnist polovoi sivozminy [Influence of the protracted application of fertilizers is on the indexes of fertility of black earth and productivity of the field crop rotation]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi akademii. 1. 17-21. (in Ukraine).
Cherednychenko, I.V. (2015). Ahrofizychni pokaznyky chornozemu typovoho za riznykh system udobrennia [Agrophysics indexes of black earth of typical at the different systems fertilizer]. Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva. 1. 113-117. (in Ukraine).
Liakh, N.M. (2018). Vlyianye dlytelnoho prymenenyia myneralnykh udobrenyi na fizyko-khymycheskye svoistva chernozema vyshchelochennoho [Influence of the protracted application of mineral fertilizers on physical-chemical of property of black earth lixiviated]. Ahrokhimiia i gruntoznavstvo. Knyha persha. Gruntoznavstvo. 147-148. (in Ukraine).
(2012). Laboratornyi praktykum z gruntoznavstva [Laboratory practical work is from soil science]. Ukladach M.F. Berezhniak. Kyiv, 39-49. (in Ukraine).
Ratnykova, T.A. (2006). Vvedenye v ekonometrycheskyi analyz panelnykh dannykh [Introduction to the economic and metrical analysis of panel data]. Zhurnal VShE. 3. 492-519. (in Russia).
Hospodarenko, H.M. & Kravets, I.S. (2000). Vplyv zemlekorystuvannia na vmist i yakist humusu v chornozemi opidzolenomu pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Influence of land-tenure is on content and quality of humus in black earth of right-bank Forest-steppe of Ukraine]. Naukovyi visnyk NAU. 24. 122-127. (in Ukraine).
Shedei, L.O. (2004). Vplyv hnoiu ta alternatyvnykh orhanichnykh dobryv i tseolitiv na fraktsiinyi sklad chornozemu opidzolenoho [Influence of pus and alternative organic fertilizers and zeolites is on factious composition of black earth]. Zemlerobstvo: mizhvidomchyi nauk. zb. 76. 37-41. (in Ukraine).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
