Господарсько–біологічні особливості сортів пшениці озимої на Маньківській сортовипробувальній станції

Автор(и)

  • V. Kryzhanovsky Уманський національний університет садівництва image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.015

Ключові слова:

пшениця озима, сортовипробування, перезимівля, посухостійкість, вилягання, осипання, проростання, грибкові хвороби

Анотація

Зернова колосова культура, така, як пшениця озима м’яка  - одна з найкращих  культур світового землеробства і в Україні. Тому, вже відомо всім, що серед найважливіших зернових культур пшениця озима м’яка за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Пшениця озима, яку вирощують за сучасною інтенсивною технологією, є добрим попередником для інших культур, і в цьому полягає її агротехнічне значення.Рівень виробництва зерна пшениці озимої в значній мірі залежить від сортів, які вирощуються, їх пристосованості до умов вирощування в різних грунтово-кліматичних зонах України.

Практика сільськогосподарського виробництва показала, що з застосуванням високо інтенсивних сортів пшениці озимої можна отримувати урожай зерна до 10 т/га і більше. Такі урожаї отримані у державному сортовипробуванні України деяких кращих вітчизняних і закордонних сортів інтенсивного типу.Значно нижча урожайність пшениці озимої у виробничих умовах порівняно з державним сортовипробуванням пояснюється як недоліками у технології її вирощування і втратами урожаю зерна під час збирання, так і несвоєчасним впровадженням у виробництво нових сортів.

Тому швидке впровадження у виробництво нових високо інтенсивних сортів пшениці озимої поряд з дотриманням основних елементів прогресивної технології її вирощування є однією з умов одержання високих урожаїв зерна цієї культури.

У статті наведено результати досліджень щодо  аналізу сортовипробування пшениці озимої після гороху на Маньківській державній сортовипробувальній станції Черкаської області у 2016-2017 роках і щоб на основі даних результатів досліджень рекомендувати кращі сорти для використання в господарствах зони.

Посилання

Zhuchenko, A. A., Ushkarenko, AV., Shapoval, V. A. et al. (2016). Adaptive plant selection and others: A manual. Kherson. 346 p.

Skudan O. V. (1995). Winter wheat on irrigated lands. Selection and seed production of oil crops. Moscow. P. 49–55.

Reynolds M. P. (2010. January 10–12). Challenqes to international wheat improvement. In: Proc. Sunflower Res. Workshop. NSA. Fargo. ND. P. 9–12.

Hobbs H., Braun J., Вeckan V., Gucer А. and Yilmaz Н. I. (2009). Sulfur and baking-quality of bread making wheat. Aqreecultural Sciens. 30(21). Р. 141–159.

Glosan N. I., Zhang T. X., Miller J. F. and Fick G. N. (2014. January. 15–18). Resultate si perspective in cultura griului. Probleme aqricole. Workshop. NSA. Fargo. ND. P. 40–41.

Sun P., Shands H. L. (2009). Inheritance of kernel weight in six spring wheat crosses. Cros. Vol. 3. Р. 485–491.

Brown C. M. (2008). Heterosis and combining ability in common wheat. Crop. Sci. Vol. 2. Р. 563–568.

El-Haddod M., Mazur J.A. (2012). Genetical analisisd of dialed crosses in spring wheat. Sunflower Conf. Egypt. September 12–16. Int. Sunflower Assos. Paris. France. Vol. 4. P. 828–833.

Завантаження

Додаткові файли

Опубліковано

2019-12-28

Номер

№ 6(82) (2019)

Розділ

Агрономія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).