Гематологічні показники у курок-несучок за впливу нанохелатів селену, цинку та вітаміну Е
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.020Ключові слова:
еритроцити, лейкоцити, гемоглобін, кури-несучки, наноаквахелати, селен, цинк, вітамін ЕАнотація
У статті подано результати дослідження впливу наноаквахелетів селену та цинку разом з вітаміном Е на гематологічні показники курей несучок породи Ломан Браун. Найбільш чутливою системою організму за мінливого забезпечення поживними та іншими речовинами раціону є система крові. Крім білкового й енергетичного забезпечення раціону на розвиток клітин крові значний вплив має забезпеченість хімічними елементами. В літературі повідомляється про зміни в організмі птиці при гіпоселенозі, зниженому вмісті цинку та інших мікроелементів. У зв’язку з цим перспективним може бути введення до складу раціону курей-несучок наноаквахелатів біогенних металів Se і Zn з вітаміном Е.
Дослід проведено на курках-несучках породи Ломан Браун віком 40 тижнів. Було відібрано 4 групи курей, по 20 голів у кожній. Птиця І контрольної групи під час усього досліду отримувала основний раціон, збалансований за нормами годівлі, а несучкам дослідних груп до раціону додавали нанохелати селену, цинку та вітамін Е у різних дозах і комбінаціях. Відбір крові та гематологічні дослідження (кількість еритроцитів, лейкоцитів та вміст гемоглобіну) здійснювали відповідно до загальноприйнятих правил і методів.
Встановлено, що додавання до раціону курок-несучок нанохелатів цинку і селену разом з вітаміном Е збільшує кількість еритроцитів у крові дослідних курок на 60-ту і 90-ту добу експерименту на 10,2–16,1 % та 11,2–18,0 % відповідно. Вміст гемоглобіну в крові дослідних курок-несучок в порівнянні з контрольними вірогідно збільшився на 60-ту та 90-ту добу дослідження на 2,75 та 4,40 %. Це свідчить про позитивний вплив згодовування нанохелатів цинку і селену разом з вітаміном Е на такий важливий показник крові як гемоглобін. Найбільшою мірою позитивний вплив проявляється при згодовуванні комплексу Se (30 мл/кг) + Zn (30мл/кг) + вітамін Е (40 мг/кг) на добу.
Посилання
Anikina, L. V., & Nikitina, L. P. (2002). Selen - ekologiya, patologiya, korrektsiya [Selen - Ecology, pathology, correction]: monografiya. Chita, 400 [In Russian].
Volkova, N. A., Garibyan, G. M., & Karilyuk, I. A. (1994). Vliyanie soderzhaniya tsinka v ratsione na techenie khronicheskoy kadmievoy intoksikatsii v eksperimente [The effect of zinc in the diet on the course of chronic cadmium intoxication in the experiment]. Vopr. pitaniya, (5), 21-23 [In Russian].
Dzhulay, M. A., Rodionova, L. I., & Scherbak, A. I. (2000). Morfologicheskiye izmeneniya v gonadakh pri eksperimental'nom giposelenoze [Morphological changes in gonads during experimental hyposelenosis]. Smolensk, 98-99 [In Russian].
Ivanova L., & Mechkuyeva N. (1990). Vliyaniye obogashchennogo tsinkom ratsiona na soderzhaniye i raspredeleniye kadmiya v organizme krys [The effect of zinc-enriched diet on the content and distribution of cadmium in rats]. Khimiya i zdravookhraneniye, (3), 52-62 [In Russian].
Miroshnikov, S. A., & Lebedev, S. V. (2006). K metodike formirovaniya optimizirovannykh norm kormleniya sel'skokhozyaystvennykh zhivotnykh [On the methodology for the formation of optimized norms for feeding farm animals]. Vestnik Orenburgskogo gosuniversiteta, 2, 52-62 [In Russian].
Latshaw, J. D., Ort, J. F., & Diesem, C. D. (1977). The selenium requirements of the hen and effects of a deficiency. Poultry science, 56 (6), 1876-1881.
https://doi.org/10.3382/ps.0561876
Miroshnikov S.A. (2009). Diapazon kontsentratsii khimicheskikh elementov v tele kur [The range of concentrations of chemical elements in the body of chickens]. Mater. X Ukrainskoy konferencii po ptitsevodstvu: «Aktual'nyye problemy sovremennogo ptitsevodstva», 113-116 [In Russian].
Ammerman, C. B., & Miller, S. M. (1975). Selenium in ruminant nutrition: a review. J Dairy Sci, 58 (10), 1561-1577.
https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(75)84752-7
Snitynskyi, V. V., Antoniuk H. L., & Solohub L. I. (2006). Rol selenu v rehuliatsii imunnoi funktsii tvaryn [The role of selenium in the regulation of the immune function of animals]. Visnyk ahrarnoi nauky: spets. Vypusk, serpen, 77-82 [In Ukrainian].
Dubinina, E. E. (1992). Antioksidantnaya sistema plazmy krovi [Antioxidant system of blood plasma]. Ukr.Biochem.J., 64 (2), 3-15 [In Russian].
Osipchuk, G. V. (2007). Vliyaniye organicheskoy formy selena na uroven' kal'tsiya, fosfora i zheleza v organizme [The effect of the organic form of selenium on the level of calcium, phosphorus and iron in the body]. Uchenyye zapiski UO «Vitebskaya gos. akad. vet. Meditsiny», 43 (1), 164-166 [In Russian].
Suchkov, B. P., & Bardov, V. H. (1999). Rozpovsiudzhennia mikroelementa selenu v ob'iektakh navkolyshnoho seredovyshcha na terytorii Ukrainy ta yoho vplyv na zdorov'ia naselennia [The distribution of selenium trace elements in environmental objects in Ukraine and its impact on public health]. Probl. medytsynу, (5), 55-59 [In Ukrainian].
Kudrin, A. V., & Gromova O. A. (2007). Mikroelementy v immunologii i onkologii: Monografiya [Microelements in Immunology and Oncology: Monograph]. Moscow: GEOTAR-Media, 544 [In Russian].
Danchuk, V. V. (2006). Peroksydne okysnennia u silskohospodarskykh tvaryn i ptytsi [Peroxidation in farm animals and poultry]. Kam'ianets-Podilskyi: Abetka, 192 [In Ukrainian].
Frederickson, C. J., & Moncrieff, D. W. (1994). Zinc-containing neurons. Neurosignals, 3 (3), 127-139.
https://doi.org/10.1159/000109536
Goto, T., Komai, M., Suzuki, H., & Furukawa, Y. (2001). Long-term zinc deficiency decreases taste sensitivity in rats. The Journal of Nutrition, 131 (2), 305-310.
https://doi.org/10.1093/jn/131.2.305
McClain, C. J. (1990). The pancreas and zinc homeostasis. J Lab Clin Med., 116 (3), 275-6. . https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2401844.
Krebs, N. F. (2000). Overview of zinc absorption and excretion in the human gastrointestinal tract. The Journal of Nutrition, 130 (5), 1374S-1377S.
https://doi.org/10.1093/jn/130.5.1374S
Van Wouwe, J. P., & Uijlenbroek, J. J. (1994). The role of the pancreas in the regulation of zinc status. Biological trace element research, 42 (2), 143-149. doi:
https://doi.org/10.1007/BF02785385
Egorov, I. (2002). Ispolzovanie vitaminov v ptitsevodstve [Use of vitamins in poultry farming]. Ptitsevodstvo, (7), 19-23 [In Russian].
Danchuk V. V., Nishchemenko M. P., Peleno R. A., Romanko M. I., Ushkalov V. O., & Karpovskyi V. I. (2013). Dovidnyk zahalnykh i spetsialnykh metodiv doslidzhennia krovi silskohospodarskoi ptytsi [Handbook of general and special methods for the examination of farm poultry blood]. Lviv: SPOLOM, 248 [In Ukrainian].
Avdosieva, I. K., Kalynovska, L. V., Sekh, O. A., & Romanovych, L. V. (2016). Rol vitaminu E pry vyroshchuvanni ptytsi [The role of vitamin E in poultry farming]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni SZ Gzhytskoho. Seriia: Veterynarni nauky, 18, 1 (2), 207-217 [In Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
