Ефективність лікування маласезійних отитів у собак
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.021Ключові слова:
зовнішній отит, собаки, гриби MalasseziaАнотація
У статті наведено результати досліджень з вивчення ефективності лікування отитів у собак, які зумовлені грибами роду Malassezia або їх асоціаціями з бактеріями. Гриби роду Malassezia є представниками нормальної мікрофлори усіх теплокровних тварин, які при певних умовах, а саме зниженні захисних механізмів імунної системи, спадковій схильності до хвороби, можуть стати причиною розвитку отиту. Методи лікування отиту залежать від причини захворювання, так як фармакотерапія, спрямована на лікування отиту бактеріального походження, матиме малий або зовсім нульовий ефект при отиті грибкового генезу.
Для лікування маласезійного отиту зовнішнього слухового проходу у собак найбільш ефективними є комплексні препарати які містять антибактеріальні, фунгіцидні та гормональні протизапальні компоненти, оскільки найкращий лікувальний ефект спостерігався у собак першої і другої дослідної групи. У першій групі для санації застосовували препарат «Аурікап» 2 рази на тиждень та комплексний препарат «Позатекс». У другій групі щоденно проводили санацію зовнішнього слухового проходу хлоргексидину біглюконатом та використовували комплексний препарат «Отоспектрин» КЕLA. При застосуванні комплексних препаратів швидше зникали ознаки запалення, поліпшувались результати цитологічних досліджень, що, очевидно, пов’язано не тільки з дією антибактеріальних і фунгіцидних речовин, а і сильним протизапальним впливом глюкокортикостероїдів, що входять до складу препаратів першої та другої групи. У собак другої дослідної групи процес одужання був дещо повільніший, ніж у тварин першої групи, що, можливо, є наслідком подразнення епітелію зовнішнього слухового проходу при щоденному механічному очищенні його від запального секрету-ексудату.Посилання
Kulida, M.A. (2006). Zakhvoriuvannia vukh u sobak [Еar disease in dogs]. Naukovyi visnyk LNAVM, 2, 94–98.
Luis Gothelf. (2000). Diagnostika vospaleniya srednego uha u sobak [Diagnosis of middle ear inflammation in dogs]. Waltham focus, 10 (4), 24-30.
Ovchinnikov, R.S., Manoyan, M.G., Ershov, P.P., Gaynullina, A.G., Panin, A.N. (2013). Gribyi roda Malassezia v zabolevaniyah zhivotnyih. Klinicheskie formyi, diagnostika, terapiya [Fungi of the genus Malassezia in animal diseases. Clinical forms, diagnostics, therapy]. Vetpharma, 3, 37–53.
Feofilova, E. P. (2005). Mezhkletochnyie vzaimodeystviya v mikrobnyih populyatsiyah kak osnova sovremennoy biotehnologii [Intercellular interactions in microbial populations as the basis of modern biotechnology]. Uspehi meditsinskoy mikologii, 5, 231–232.
Mason, I. S., Mason, K. V., Lloyd, D. H. (1996). A review of the biology of canine skin with respect to the commensals Staphylococcus intermedius, Demodex canis and Malassezia pachydermatis. Vet. Derm., 7 (3), 119–132. https://doi.org/10.1111/j.1365-3164.1996.tb00237.x
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).