Ефективність лікування маласезійних отитів у собак

Автор(и)

  • P.K. Solonin Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • V.V. Tkachenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • D.V. Tarnavsky Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • T.A. Tkachenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • T.V. Orban Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.021

Ключові слова:

зовнішній отит, собаки, гриби Malassezia

Анотація

У статті наведено результати досліджень з вивчення ефективності лікування отитів у собак, які зумовлені грибами роду Malassezia або їх асоціаціями з бактеріями. Гриби роду Malassezia є представниками нормальної мікрофлори усіх теплокровних тварин, які при певних умовах, а саме зниженні захисних механізмів імунної системи, спадковій схильності до хвороби, можуть стати причиною розвитку отиту. Методи лікування отиту залежать від причини захворювання, так як фармакотерапія, спрямована на лікування отиту бактеріального походження, матиме малий або зовсім нульовий ефект при отиті грибкового генезу.

Для лікування маласезійного отиту зовнішнього слухового проходу у собак найбільш ефективними є комплексні препарати які містять антибактеріальні, фунгіцидні та гормональні протизапальні компоненти, оскільки найкращий лікувальний ефект спостерігався у собак першої і другої дослідної групи. У першій групі для санації застосовували препарат «Аурікап» 2 рази на тиждень та комплексний препарат «Позатекс». У другій групі щоденно проводили санацію зовнішнього слухового проходу хлоргексидину біглюконатом та використовували комплексний препарат «Отоспектрин» КЕLA.  При застосуванні комплексних препаратів швидше зникали ознаки запалення, поліпшувались результати цитологічних досліджень, що, очевидно, пов’язано не тільки з дією антибактеріальних і фунгіцидних речовин, а і сильним протизапальним впливом глюкокортикостероїдів, що входять до складу препаратів першої та другої групи. У собак другої дослідної групи процес одужання був дещо повільніший, ніж у тварин першої групи, що, можливо, є наслідком подразнення епітелію зовнішнього слухового проходу при щоденному механічному очищенні його від запального секрету-ексудату.

Посилання

Kulida, M.A. (2006). Zakhvoriuvannia vukh u sobak [Еar disease in dogs]. Naukovyi visnyk LNAVM, 2, 94–98.

Luis Gothelf. (2000). Diagnostika vospaleniya srednego uha u sobak [Diagnosis of middle ear inflammation in dogs]. Waltham focus, 10 (4), 24-30.

Ovchinnikov, R.S., Manoyan, M.G., Ershov, P.P., Gaynullina, A.G., Panin, A.N. (2013). Gribyi roda Malassezia v zabolevaniyah zhivotnyih. Klinicheskie formyi, diagnostika, terapiya [Fungi of the genus Malassezia in animal diseases. Clinical forms, diagnostics, therapy]. Vetpharma, 3, 37–53.

Feofilova, E. P. (2005). Mezhkletochnyie vzaimodeystviya v mikrobnyih populyatsiyah kak osnova sovremennoy biotehnologii [Intercellular interactions in microbial populations as the basis of modern biotechnology]. Uspehi meditsinskoy mikologii, 5, 231–232.

Mason, I. S., Mason, K. V., Lloyd, D. H. (1996). A review of the biology of canine skin with respect to the commensals Staphylococcus intermedius, Demodex canis and Malassezia pachydermatis. Vet. Derm., 7 (3), 119–132. https://doi.org/10.1111/j.1365-3164.1996.tb00237.x

Завантаження

Опубліковано

2019-12-28

Номер

Розділ

Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва