Порівняння різних шовних матеріалів для закриття ран при оваріогістеректомії

Автор(и)

  • V. Tkachenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • P. Solonin Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • D. Tarnavskyi Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • T. Tkachenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • I. Gorkava Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.022

Ключові слова:

лапаротомна рана, оваріогістеректомія, шовні матеріали

Анотація

При ушиванні медіанних лапаротомних ран необхідно забезпечити надійну підтримку їх країв і стінок до повного зрощення і мінімальне порушення мікроциркуляції в зоні стібків шва.  Це обумовлено наявністю внутрішньочеревного тиску, напругою м'язів черевного преса, слабким кровопостачанням м'язових апоневрозів, відповідно, більш тривалою їх регенерацією.

Нині для зашивання асептичних ран черевної порожнини нерідко використовують так звані «косметичні» шви. Перевагою таких швів є чудовий зовнішній вигляд за рахунок більш точної кооптації епідермального і дермального шарів шкіри. Проте такі шви не завжди підходять для закриття операційних ран черевної стінки у дрібних тварин, зокрема через особливості закріплення вузлів,.

У статті наведено результати досліджень з вивчення ефективності застосування різних шовних матеріалів при проведенні оваріогістеректомії у кішок. Було встановлено, що загоєння ран черевної стінки після оваріогістеректомії у кішок усіх дослідних груп проходило за типом первинного натягу. При спостереженні за оперованими кішками виникнення післяопераційних гриж виявлено не було. Але варто зазначити, що при закритті операційної рани у кішок першої групи, яким накладали вузловий шов на очеревину і м’язи та внутрішньошкірний шов на шкіру з використанням шовного матеріалу Vicryl формувалися більш тонкі еластичні рубці, які незначно вирізнялись на поверхні шкіри. При пальпації на 7 добу вони визначалися у вигляді валиків пружної консистенції товщиною 3,2-4,9 мм, на 14 добу - 2,0-3,4 мм з поступовим розм'якшенням і зменшенням товщини, яка була значно меншою, ніж у кішок другої і третьої груп.

Посилання

Egiev V.N. (1998). Shovnyiy material (lektsiya). [Suthe material]. Hirurgiya, 3, 33-37.

Kuzin, M.I., Kostyuchenok, B.M. (1990). Rany i ranevaya infekciya [Wounds and wound infection]. Mediсina, 592.

Mohov E.M. (2008). Primenenie biologicheski aktivnyih shovnyih materialov (Obzor literatury). [Use of biologically active suture materials] Verhnevolzhskiy meditsinskiy zhurnal. 6 (2). 49-52.

Phakadze G.A. (1990). Biodestruktivnyie polimery. [Biodestructive polymers]. Naukova dumka, 143.

Struchkov, V.I., Belyakov, V.D. (1998). Rany i ranevaya infekciya [Wounds and wound infection]. Nauka, 242.

Завантаження

Опубліковано

2019-12-28

Номер

Розділ

Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва