Потенційна забур’яненість ґрунту залежно від його обробітку за вирощування гречки посівної в Прикарпатті України
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.01.006Ключові слова:
гречка посівна, потенційна забур’яненість ґрунту, проростання насіння, основний обробіток ґрунту, передпосівний обробіток ґрунту, урожайність.Анотація
На сьогодні актуальною проблемою в сучасному землеробстві є розроблення заходів щодо контролювання бур’янів у посівах сільськогосподарських культур. Чисельність бур’янових рослин, у свою чергу, залежить від кількості життєздатного насіння в ґрунті. Тому, й метою дослідження було визначення впливу різних варіантів основного та передпосівного обробітку ґрунту на вміст та розподіл фізично повноцінного насіння бур’янів у 0–30 см шарі ґрунту, а також, його проростання та урожайність гречки посівної. Дослідження проведені в умовах Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН та лабораторії кафедри землеробства та гербології НУБіП України впродовж 2015–2017 рр. Для проведення досліджень використовувались загальнонаукові, лабораторні і статистичні методи.
За результатами обох дослідів, варіанти безполицевого основного обробітку ґрунту (чизелювання на 20–22 см, дискування на 10–12 см та 6–8 см) зумовлювали розміщення основної маси насіння бур’янів – 43–56 % у верхньому 0–10 см шарі ґрунту, що в подальшому дозволяє підібрати оптимальну систему заходів передпосівного обробітку ґрунту. Варіанти безполицевого основного обробітку ґрунту в комплексі з другим варіантом передпосівного забезпечувало достовірно найвищий рівень проростання насіння бур’янів (+250–288 % до контролю).
Найвищий рівень урожайності культури (3,61 т/га) в обох дослідах зафіксовано за поєднання чизелювання на 20–22 см та другого варіанту передпосівного обробітку ґрунту, що включає в себе поєднання закриття вологи з послідуючими боронуванням та передпосівною культивацією.
Посилання
Prymak, I.D., Manko, Yu. P., Tanchyk, S. P. «etc.» (2005). Bur’iany v zemlerobstvi Ukrainy : prykladna herbolohiia : navch. posib. [Weeds in Ukrainian agriculture: practical herbology: a manual]. Bila Tserkva: BDAU, 662.
Ivashchenko, O. O. (2001). Problemy herbolohii sohodni. Visnyk ahrarnoi nauky. [The problems of herbology today]. Bulletin of agrarian science, 4, 35–39.
Tsova, Yu. A. (2017). Ahroekolohichne znachennia sposobiv mekhanichnoho obrobitku gruntu v umovakh Poltavskoi oblasti. [Agroecological importance of the methods of the mechanical cultivation in conditions of Poltava region]. Zhytomyr, 24.
Tkalich, Yu. I. (2013). Ahrotekhnichni i biolohichni zakhody pidvyshchennia vrozhainosti ta kontroliuvannia zabur’ianenosti kukurudzy, soniashnyku, pshenytsi ozymoi v Pivnichnomu Stepu Ukrainy. [Agrotechnical and biological measures to increase yields and control weediness of corn, sunflower, winter wheat in the Northern Steppe of Ukraine]. Dnipropetrovsk, 44.
Shevchenko, M. V. (2015). Naukovi osnovy system obrobitku gruntu v polovykh sivozminakh Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy. [Scientific bases of soil tillage systems in field crop rotation of the Left Bank Forest Steppe of Ukraine]. Dnipropetrovsk, 40.
Cheriachukin, M. I. (2016). Naukove obgruntuvannia ta rozroblennia zakhodiv osnovnoho obrobitku gruntu v zonalnykh systemakh zemlerobstva Pravoberezhnoho Stepu Ukrainy [Scientific grounding and development of the main activities of primary tillage in the zonal systems of agriculture of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine]. Kyiv, 51.
Kochyk, T. M., Vorona, L. I. (2008). Fitotsenotychnyi kontrol bur’ianiv u ahrotsenozakh zony Polissia. [Phytocenotic control of weeds in agrocenoses of the Polesie region]. Proceedings of the National Scientific Center "Institute of Agriculture of the UAAS", 2, 3–10.
Manko, Yu. P., Lytvynenko, I. V. (2012). Bahatorichnyi monitorynh vplyvu system osnovnoho obrobitku gruntu v zerno-prosapnii sivozmini na zabur’ianenist rilli. [Long-term monitoring of the impact of basic tillage systems in grain crop rotation on arable land]. Collection of scientific works. Special issue. Weeds, features of their biology and control system in the crops, 143–149.
Zadorozhnyi V. S., Movchan I. V., Kolodii S. V. (2013). Vplyv riznykh sposobiv osnovnoho obrobitku gruntu na potentsiinu zabur’ianenist gruntu za monokultury kukurudzy na zerno. Kormy i kormovyrobnytstvo. [Influence of different basic tillage on the potential weediness of corn monocultures]. Feed and feed production, 76, 214–218.
Martyniuk, N. I. (2018). Reaktsiia vivsa ta peliushky na zabur’ianenist posiviv zalezhno vid intensyvnosti obrobitku gruntu za orhanichnoho vyrobnytstva. [The response of oats and peas to the turbidity of crops, depending on the intensity of soil cultivation in organic production]. Agriculture, 1, 62–67. https://doi.org/10.31073/zem.94.62-67
Tanchyk, S. P., Manko, Yu. P., Hudz, V. P., Krotinov, O. P., Tsiuk, O. A., Ivaniuk, M. F., Tsentylo, L. V, Kosolap, M. P., Rozhko, V. M., Tarasenko, O. O. «etc.» (2013). Zemlerobstvo. Praktykum [Agriculture. Workshop]. Kyiv, Ukraine: Nilan LTD, 278.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
