Екологічна оцінка Запорізького (Дніпровського) водосховища
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.04.004Ключові слова:
екологічна оцінка, індекс, якість води, забрудненняАнотація
Екологічна оцінка вод є невід’ємною частиною моніторингу водних об’єктів, вона дає інформацію про воду, як складову гідроекосистеми, середовище існування гідробіонтів і важливу частину природного середовища, що є необхідним для встановлення екологічних нормативів якості води та вжиття заходів щодо покращення екологічного стану водних об’єктів. На сучасному етапі існування Запорізьке (Дніпровське) водосховище зазнає посиленого антропогенного впливу, що впливає на якість води. Погіршується екологічний стан водойми, спостерігається масове цвітіння водоростей.
Мета роботи надати інтегральну екологічну оцінку якості води на різних ділянках Запорізького водосховища.
У статті проведено розрахунок блокових індексів та надано екологічну оцінку якості води Запорізького водосховища згідно з „Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями.
Встановлено, що оцінка якості води за критеріями забруднення компонентами сольового складу свідчить про те, що на більшості досліджуваних точок ситуація у водному об'єкті «добра», найгірші показники зафіксовані в Самарській затоці, де упродовж тривалого періоду часу спостерігається підвищена мінералізація.
Найгіршими показниками та високою амплітудою коливань індексу, характеризувався торфо- сапробологічний блок.
За вмістом показників токсичної і радіаційної дії уздовж всієї досліджуваної акваторії не спостерігалося суттєвих відхилень, що дозволяє віднести воду до одного класу.
Встановлено, що якість вод Запорізького водосховища за середньорічними даними за станом характеризується як «добра», за ступенем чистоти – «чиста, досить чиста». Проте, упродовж досліджуваного періоду спостерігалися значні відхилення від середнього, особливо в літній період.
Посилання
Biokhimicheskie metody v ekologicheskikh i toksikologicheskikh issledovaniyakh. (1993) Petrozavodsk, 234.
Hudkov I.M. (2016) Radiobiolohiia [Pidruchnyk dlia vyshch. navchalnykh zakladiv]. K.., 485.
Dzham Olena, Karaim Olha, Yukhymniuk Nataliia (2020). Ekolohichna otsinka yakosti poverkhnevykh vod r.Prudnik. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky Biolohichni naukyiu, 2(390), 31-37. https://doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-31-37.
Kurchenko V.O., Sharomok T.S. (2017) Osoblyvosti histolohichnoi struktury ziaber deiakykh koropovykh ryb Zaporizkoho vodoskhovyshcha.Biolohichni systemy, 9(1), 70-74.
Mur Dzh. V., Ramamurti S. (1987) Tjazhelye metally v prirodnyh vodah. Kontrol' i ocenka vlijanija. Moskva, 288.
Pryimachenko I.V. (2013) Ekolohichna otsinka richky Sluch. Scientific research and their practical application. Modern state and ways of development. SWorld - 1-12 October 2013, 7.
Romanenko V. D., Zhukynskyi V. M., Oksiiuk O. P. (1998). Metodyka ekolohichnoi otsinky yakosti poverkhnevykh vod za vidpovidnymy katehoriiamy, 28.
Fedonenko O. V., Yesipova N. B., Sharamok T. S., Ananieva T. V., Yakovenko V. O., Zhezheria V. A. (2012) Suchasni problemy hidrobiolohii: Zaporizke vodoskhovyshche. Dnipropetrovsk, 279.
Tsos O. O. (2017) Ekolohichna otsinka yakosti poverkhnevykh vod richky Tsyr za katehoriiamy. Liudyna ta dovkillia. Problemy neoekolohiiiu, 1-2(27), 71-76. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ltd_2017_1-2_9.
Sharamok, T. S., Fedonenko, O., Kurchenko, V., & Nikolenko, Yu. (2019) Hidroekolohichna otsinka Zaporizkoho vodoskhovyshcha. Pytannia bioindykatsii ta ekolohii, 24 (2), 147-161. https://doi.org /10.2666/2312-2056/2019-24/2-12.
Yatsyk A.V. (2004) Vodohospodarska ekolohiia: u 4 t., 7 kn., 3 (5), 171-189.
Boori Mukesh Singh, Choudhary Komal, Paringer Rustam, Kupriyanov Alexander (2021). Eco-environmental quality assessment based on pressure-state-response framework by remote sensing and GIS. Remote Sensing Applications: Society and Environment, 23, 100530. https://doi.org/10.1016/j.rsase.2021.100530.
Chai Li He Lha Dron. (2018) A new approach of deriving indicators and comprehensive measure for ecological environmental quality assessment. Ecological Indicators., 85, 716-728. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.11.039.
Hubanova, N. L. (2019) Production of zoobenthos in various areas of the Dnipro (Zaporizhzhia) reservoir. Agrology, 2(3), 156-160. https://doi.org/10.32819/019023
Nazari-Sharabian, M., Ahmad, S., Karakouzian, M. (2018). Climate Change and Eutrophication: A Short Review. Engineering, Technology and Applied Science Research., 8(6), 3668-3672. https://doi.org/10.48084/etasr.2392
Visser Annie Gallagher, Beevers Lindsay, Patidar Sandhya. (2019) A coupled modelling framework to assess the hydroecological impact of climate change. Environmental Modelling & Software, 114, 12-28. https://doi.org/10.1016/j.envsoft.2019.01.004.
Yu Ruolan, Zhang Chen (2021). Early warning of water quality degradation: A copula-based Bayesian network model for highly efficient water quality risk assessment, Journal of Environmental Management, 292,112749. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2021.112749.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
