Вплив технологічних заходів вирощування на розвиток кореневої системи та симбіотичну продуктивність еспарцету

Автор(и)

  • G. I. Demydas Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • I. V. Svystunova Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • E. S. Lyhosherst Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.04.008

Ключові слова:

еспарцет, сорт, маса коренів, кількість та маса кореневих бульбочок, симбіотичний азот.

Анотація

Вагомим фактором інтенсифікації галузі кормовиробництва є вирощування багаторічних бобових трав, у тому числі, еспарцету. Метою досліджень було визначити вплив мінеральних добрив та інокуляції насіння на формування кореневої системи та симбіотичну продуктивність різних сортів еспарцету, при вирощуванні його на зелений корм. Експериментальні дослідження проводили впродовж 2016-2018 рр. на дослідному полі кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології, що розташоване у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» на чорноземі типовому малогумусному. За результатами проведених досліджень встановлено, що в середньому за три роки найбільшу кореневу масу – на рівні 52,7 т/га формував сорт еспарцету Аметист донецький за умови внесення повного мінерального добрива у нормі N45Р60К90 та проведення передпосівної інокуляції насіння препаратом ризоторфін. У рослин цього ж варіанту був відмічений і найбільш розвинений симбіотичний апарат – у фазі цвітіння загальна кількість бульбочок становила 126 шт./рослину, а їх маса – 3,444 г/рослину. В наслідок формування потужної кореневої системи рослин та добре розвиненого симбіотичного апарату кількість біологічно фіксованого азоту під посівами еспарцету сорту Аметист донецький досягала 143 кг/га.

TRANSLATE with
COPY THE URL BELOW
EMBED THE SNIPPET BELOW IN YOUR SITE
Enable collaborative features and customize widget: Bing Webmaster Portal

Біографії авторів

Посилання

Varlamova K. A., Prykhodko Ye. A., Prykhodko Yu. A. (2000). Model polovoho kormovyrobnytstva z zaluchenniam netradytsiinykh kormovykh kultur [Model of field fodder production with the involvement of non-traditional fodder crops]. Visnyk ahrarnoi nauky. №6. P. 77-80.

Holoborodko S. P., Sakhno H. V. (2013). Espartset: naukovyi ohliad [Sainfoin: a scientific review]. Kherson. Atlant.216.

Ehorova H. S., Lemiakyna P. M. (2003). Symbyotycheskaia fyksatsyia azota v posevakh liutsernы [Symbiotic nitrogen fixation in alfalfa crops]. Kormoproyzvodstvo. № 1. P. 23-25.

Kvitko H.P., Polishchuk I. S., Mazur V. A., Protopish I. H., Korniichuk O. V., Hetman N. Ya., Demydas H. I. (2013). Bahatorichni travy yak faktor stabilnoho rozvytku zemlerobstva Ukrainy [Perennial grasses as a factor of stable development of agriculture in Ukraine]. Zemlerobstvo. Vyp. 85. P. 63-71.

Posipanov H. S. (1993). Biolohicheskii azot. Problemy ekolohii y rastitelnoho belka. [Biological nitrogen. Problems of ecology and vegetable protein] Moskva : yzd-vo TSKhA, 272

Tarasenko O. A. (2007). Efektyvnist vyroshchuvannia espartsetu pershoho roku zhyttia zalezhno vid sposobu sivby ta normy vysivu nasinnia [The efficiency of growing sainfoin in the first year of life, depending on the method of sowing and seeding rate]. Biul. In-tu zern. hosp-va UAAN. № 30. P. 112-114.

Chapliak S., Podlesnyi M. (2014). Espartset: malozatraten y zasukhoustoichyv [Sainfoin: low-cost and drought-resistant]. Zerno. Dnepropetrovsk, P. 117-123.

Yatsenko Ya. L. (1972). Espartset. Bahatorichni travy [Sainfoin. Perennial herbs]. Kyiv : Urozhai, P. 119-149.

Huyen N., Desrues O., Alferink S., Zandstra T., Verstegen, Hendriks M., Pellikaan W. (2016). Inclusion of sainfoin (Onobrychis viciifolia) silage in dairy cow rations affects nutrient digestibility, nitrogen utilization, energy balance, and methane emissions. Journal of Dairy Science. Vol. 99, Issue 5. P. 3566-3577. https://doi.org/10.3168/jds.2015-10583

Kaplan, M. (2011). Determination of potential nutritive value of sainfoin (Onobrychis sativa) hays harvested at flowering stage. Journal of Animal and Veterinary Advances. Vol.10. No.15 Р.2028-2031. https://doi.org/10.3923/javaa.2011.2028.2031

Kells A. (2001). Sainfoin: an alternative forage crop for bees. Bee World. Vol. 82, Issue 4. Р. 192-194. https://doi.org/10.1080/0005772X.2001.11099526

Scharenberg A., Kreuzer M., Dohme F. (2009). Suitability of sainfoin (Onobrychis viciifolia) hay as a supplement to fresh grass in dairy cows. Asian-australas. J. Anim. Sci., Vol. 22. Р. 1005-1015. https://doi.org/10.5713/ajas.2009.80675

Simonnet, X. (2012). Cultivation of fodder plant sainfoin. Forum Kleinwiederkäuer. Petits Ruminants. Vol. 5. P. 6-8.

Завантаження

Додаткові файли

Опубліковано

2021-08-31

Номер

№ 4(92) (2021)

Розділ

Агрономія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).