Зміни агрофізичних властивостей чорнозему типового під впливом застосування добрив і обробітку грунту
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.05.007Ключові слова:
щільність, пористість, обробіток грунту, система удобренняАнотація
Розв’язання проблеми збільшення виробництва продукції землеробства значною мірою залежить від правильного оцінювання рівня родючості та окультурення ґрунту, чіткої уяви про оптимальні для культурних рослин основні його показники і застосування на цій основі ефективної системи управління родючістю ґрунту. Мета – визначення впливу застосування систем основного обробітку грунту та удобрення в зерно-просапній сівозміні на зміни щільності грунту в агрофітоценозі пшениці озимої. Методи: визначали щільність грунту циліндрами М. Качинського в орному шарі 0 – 10, 10 – 20, 20 – 30 см. Викладено результати стаціонарних досліджень впливу тривалого (2012-2019 рр.) застосування трьох варіантів системи удобрення та трьох систем основного обробітку чорнозему типового глибокого крупнопилувато-середньосуглинкового в десятипільній зерно-просапній сівозміні правобережного Лісостепу на його агрофізичні показники. Встановлено, що варіант полицево-безполицевого основного обробітку ґрунту в сівозміні створює кращі агрофізичні умови родючості чорнозему типового. Застосування мілкого безполицевого обробітку ґрунту призводив до істотного підвищення щільності ґрунту (в середньому на 0,02–0,04 г/см3) порівняно з контролем. Застосування мілкого безполицевого обробітку ґрунту призводило до істотного зниження загальної пористості на 2,2 % порівняно з диференційованим та полицево-безполицевим обробітком.
Посилання
Dmitriev E. A., Makarov I. B. (1993). O ponyatii «ravnovesnaya plotnost pochv» [About the concept of "equilibrium soil density"]. Pochvovedenie, 8. 94–98.
Kartamyishev N. I., Bardukova I. T., Doronchenko N. V., Vesedin N. V. (1989). Mehanicheskaya obrabotka kak sredstvo regulirovaniya agrofizicheskih svoystv pochvyi [Mechanical processing as a means of regulating the agrophysical properties of the soil]. Zemledelie. 9. 47–49.
Kartashov S. G., Gorodetskiy E. Yu., Dudka V. S., Moskalyuk A. A. (2019). Vpliv optimalnoYi schIlnostI Gruntu dlya rIznih sIlskogospodarskih kultur na vrozhaynIst [Influence of optimal soil density for different crops on yield]. TavrIyskiy naukoviy vIsnik. 78. 21–27.
Lyikov A. M. (1983). Gumus i plodorodie pochvyi. Moskovskiy rabochiy [Humus and soil fertility].193.
Medvedev V. V., Lyindina T. E., Laktionova T. N. (2004). Plotnost slozheniya pochv (geneticheskiy, ekologicheskiy i agronomicheskiy aspektyi [Density of soil (genetic, ecological and agronomic aspects]. Izd-vo «13 tipografiya», 2004. 244.
Ryichkova M. I. (2009). Strukturno-agregatnyiy sostav i plotnost pochvyi v zavisimosti ot sposoba osnovnoy obrabotki i predshestvennika ozimoy pshenitsyi na erozionno-opasnom sklone [Structural-aggregate composition and soil density depending on the method of the main cultivation and the predecessor of winter wheat on an erosion-dangerous slope]. International journal of Humanities and natural Sciences, Vol. II-1 (38). 62–66.
Segin P. M., Begey S. V., Perig G. T., Shuvar I. A.. ta In. (1990). IntensifIkatsIya sIvozmIn promIzhnimi kulturami [Intensification of industrial crops: Recommendations for FPK]: RekomendatsIYi dlya FPK. Lviv: Lviv. SGI, 36.
Teyt R. (1991). Organicheskoe veschestvo pochvyi: biologicheskie i ekologicheskie aspektyi [Soil organic matter: biological and ecological aspects], Mir. 400.
Tsilyurik O. I. (2009). Vpliv sposobIv osnovnogo obrobItku na fIzichnI vlastivostI I vodniy rezhim Gruntu. AgrohImIya I Gruntoznavstvo [Injection of the methods of the main processing on the physical power and water regime of the runtu]: MIzhvIdomchiy tematichniy nauk zbIrnik. HarkIv: Gruntoznavstvo I agrohImIya. 31–36.
Tsyuk O. A. (2006). AgrofIzichnI vlastivostI Gruntu v posIvah buryakIv tsukrovih za ekologIzatsIYi zemlerobstva [Agrophysical power to the soil in the crops of the beetles for the ecology of agriculture]. TsukrovI buryaki. 3. 7–9.
Tsyuk O. A., Kirilyuk V. I. (2016). Vpliv sistem zemlerobstva na zmIni agrofI-zichnih pokaznikIv gruntu [Inflow of farming systems on the ground]. NaukovI dopovIdI NUBIP Ukraini. 4 (61). Rezhim dostupu: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/6978
CheryachukIn M. I., Grigor’Eva O. M. (2019). EfektivnIst pryamoYi sIvbi na chornozemI zvichaynomu vazhko suglinkovomu pravoberezhnogo Stepu [The efficiency of direct sowing on chernozem ordinary hard loam right-bank steppe]. Visnik agranoi nauki. 10 (799). 5–11. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201910-01
Shikula M. K., Antonets S. S., AndrIEnko V. O. ta In. (1998). VIdtvorennya rodyuchostI GruntIv u Gruntozahisnomu zemlerobstvI [Reproduction of soil fertility in soil-protective agriculture], Oranta, 680.
Manko Yu.P., Tsyuk O.A., Tsentulo L.V., Shemetun O. (2019). The methodology resource suggesrion with environmental criteria for rationality agricultural systems estimation. Ukrainian Journal of Ecology, Vol. 9. (1). 121–126.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).