Приріст земель в Українській частині дельти Дунаю
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.06.003Ключові слова:
дельта, земельний покрив, річковий стік, космічний знімокАнотація
Розглянуті кількісні показники приросту земель в Українській частині дельти Дунаю. Порівняння зображень супутників Ландсат на трьох великих ключових ділянках дельти показало, що за період 1975-2020 рр. площа новостворених перезволожених земель в усті Кілійського русла Дунаю збільшилась на 1448 га завдяки акумуляції наносів між протоками Старостамбульська та Лімба і їх поступовому заростанню рослинністю.. В районі русла Бистре площа нових земель збільшилась на 1037 га внаслідок цільового поглиблення цього русла для проходу українських суден у Дунай та відкладання накопичених при цьому наносів уздовж узбережжя. Дещо менший приріст земельного покриву (797 га) було виявлено у північній частині узбережжя української частини дельти, де формуються засолені й карбонатні грунти. У перспективі активний приріст земель очікується в затоці Мусура між устями проток Старостамбульська й Суліна, тобто на контакті України та Румунії. Певні зміни вказаних параметрів також можливі після потужної повені на Дунаї влітку 2021 року, але вони стануть відомими після встановлення відносної рівноваги (“time lag“) між екстремальною подією (повінню) й процесами акумуляції й ерозії в устях проток.
Посилання
Mikhailova M.V., Kravtsova V.I. and Morozov V.N. (2019). Long-term variations of Danube delta coastline. Water resources, Vol.46, No 5, 659-669.
https://doi.org/10.1134/S0097807819050166
Nilsson C., Reidy C.A., Dynesius M and Revenga C. (2005). Fragmentation and flow regulation of the world's large river systems. Science 308, 405-08
https://doi.org/10.1126/science.1107887
Syvitski JPM, Vorosmarty CJ, Kettner AJ, and Green P. (2005). Impact of humans on the flux of terrestrial sediment to the global ocean. Science 308: 376-80.
https://doi.org/10.1126/science.1109454
Starodubtsev V.M., Nekrasova T.F., Popov Yu.M..(1978). Aridizatsiya pochv del'tovykh ravnin Yuzhnogo Kazakhstana v svyazi s zaregulirovaniyem rechnogo stoka (Soils aridization on the delta plains in southern Kazakhstan caused by its river flow regulation). Problemy osvoyeniya pustyn'. No 5, pp.14-23.
Starodubtsev V.M., Bogolyubov V.M., Petrenko L.R. (2005). Soil desertification in the river deltas. Part 1. Nora-druk, Kiev, 84 p.
Starodubtsev V.M. (2013). Changes in the Danube Delta According to Remote Sensing Data by Landsat Satellite. Arid Ecosystems, Vol. 3, No. 4, pp. 258-262.
https://doi.org/10.1134/S2079096113040112
Starodubtsev V.M., Struk V.S. (2013). Danube delta: view from space. Kherson: Oldi plus. 56.
Starodubtsev V.M., Ladyka M.M. (2020). University ecologists study the growth of Ukrainian lands in the Danube Delta. - https://nubip.edu.ua/node/83033.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
