Якість зерна пшениці озимої за різних систем основного обробітку ґрунту у сівозмінах Південного Степу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.06.010Ключові слова:
пшениця озима, пар чорний, пар сидеральний, короткоротаційна сівозміна, обробіток ґрунту, якість зерна, білок, клейковина.Анотація
У статті досліджено вплив застосування різних систем основного обробітку ґрунту на якість зерна пшениці озимої у короткоротаційних сівозмінах Південного Степу України.
Встановлено, що упродовж 2016–2020 рр. виконання досліджень, простежується майже однакова закономірність дії різних попередників і систем основного обробітку ґрунту на формування якості зерна пшениці озимої у посушливих умовах. Виявлено, що у середньому за всіма варіантами досліджень лише із застосуванням системи безполицевого обробітку ґрунту отримали зерно пшениці озимої із вмістом білка 12,5%, яке відповідало вимогам 2-го класу. Зафіксовано, що у середньому за п’ять років досліджень за всіма системами обробітку ґрунту було одержано зерно пшениці озимої із вмістом клейковини, якість якого відповідала 3-му класу. Різні системи обробітку ґрунту зумовили незначний вплив на вміст клейковини, показники якої коливались у межах 20,6–21,1%.
Визначено, що попередники зумовлюють певний вплив на вміст білка у зерні пшениці озимої. Аналіз якісних показників засвідчив, що у середньому за п’ять років досліджень, при вирощуванні пшениці озимої після пару чорного і пару сидерального з викою озимою, було сформовано зерно, яке за вмістом білка відповідало 2-му класу якості. Більше білка було нагромаджено у зерні пшениці озимого після пару чорного, показник якого становив 12,9%. Після гороху на зерно, а також пару сидерального з сумішкою гірчиці білої з горохом, отримали зерно пшениці озимої, яке становило 3-й клас якості.
З’ясовано, що у середньому за п’ять років досліджень, у всіх варіантах вирощування пшениці озимої отримали вміст клейковини, який відповідав вимогам 3-го класу. Пар чорний і пар сидеральний з викою озимою зумовили нагромадження клейковини майже на однаковому рівні з невеликим зростанням у варіанті з викою озимою до 21,8%. Найменший показник клейковини було отримано у зерні пшениці озимої після гороху на зерно, який становив 19,7%.
У всіх варіантах досліду пар сидеральний з викою озимою і застосування безполицевого обробітку ґрунту найкраще діяли на зростання показників якості зерна пшениці озимої. В основному було сформовано зерно пшениці озимої за якістю, яке дозволяє використовувати її для продовольчих потреб – переважно у борошномельній та хлібопекарській галузях, а також для експортування.
Посилання
Boiko, P. I. & Kovalenko, N. P. (2005). Usovershenstvovanie sevooborotov v Ukraine [Improvement of crop rotation in Ukraine]. Zemledelye. 2. 7. (in Russian).
Orekhivskyi, V. D. (2017) Evoliutsiia naukovykh osnov orhanichnoho zemlerobstva v Ukraini (druha polovyna XIX – pochatok XXI st.): monohrafiia [Evolution of the scientific basis of organic agriculture in Ukraine (the second half of ХІХ is beginning of ХХІ of century): monograph]. Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD», 550. (in Ukrainian).
Boiko, P. I. & Kovalenko, N. P. (2003). Problemy ekologichno vrivnovazhenyh sivozmin [Problems of the ecologically balanced crop rotations]. Visnyk ahrarnoi nauky. 8. 9–13. (in Ukrainian).
Boiko, P. I., Borodan, V. O. & Kovalenko, N. P. (2005). Ekolohichno zbalansovani sivozminy – osnova biolohichnoho zemlerobstva [The Ecologically balanced crop rotations are basis of biological agriculture]. Visnyk ahrarnoi nauky. 2. 9–13. (in Ukrainian).
Kovalenko, N. P. (2014). Stanovlennia ta rozvytok naukovo-orhanizatsiinykh osnov zastosuvannia vitchyznianykh sivozmin u systemakh zemlerobstva (druha polovyna XIX – pochatok XXI st.): monohrafiia [Becoming and development of scientifically and organizational bases of application of home crop rotations in the systems of agriculture (the second half of ХІХ is beginning of ХХІ of century): monograph]. Kyiv: TOV «Nilan-LTD», 490. (in Ukrainian).
Kovalenko, N. P. (2017) Naukovi osnovy stanovlennia ta rozvytku zemlerobstva v Ukraini [Scientific bases of becoming and development of agriculture are in Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky. 5. 60–66. (in Ukrainian).
Kovalenko N. & Hloba O. (2021). The model of regional development of agrarian science in Ukraine: the relationship between a centenary past and today. International Journal of Ecosystems and Ecology Science (IJEES). 11. 4. 845–856. doi: https://doi.org/10.31407/ijees11.423. (In English).
Zhuzha, O. O. (1999). Vplyv ahroekolohichnykh umov na yakist zerna riznykh sortiv ozymoi pshenytsi [Influence of agroecological conditions on grain quality of different varieties of winter wheat]. Taurian Scientific Bulletin. 1999. 11. 79–82. (in Ukrainian).
Filipyev, I. D. (1974). Metodicheskie rekomendatsii po vyrashchiianiiu vysokokachestvennoho zerna silnykh pshenits na Yuhe Ukrainy [Methodical recommendations for growing high-quality grain of strong wheat in the South of Ukraine]. Kherson, 64. (in Russian).
Samsonov, M. M. (1967). Sylnye i tverdye pshenitsy SSSR [Strong and durum wheat of the USSR]. Moscow, 1967. 166. (in Russian).
Zhemela, G. P, Shemavnyov, V. I. & Oleksyuk, O. M. Tekhnolohiia zberihannia i pererobky produktsii roslynnytstva: pidruchnyk [Technology of storage and processing of crop products: textbook]. Poltava: Terra. 2003. 420. (in Ukrainian).
Pavlov, A. N. (1985). О rehuliatsii sinteza i nakopleniia belka v zerne [On the regulation of synthesis and accumulation of protein in grain]. Ekolohichni problemy suchasnosti. Moscow. 1. 107–108. (in Russian).
Pavlov, A. N. (1982). Fiziolohicheskie prichiny, opredeliaiushchie uroven nakopleniia belka v zerne razlichnykh henotipov pshenitsy [Physiological reasons determining the level of protein accumulation in the grain of various wheat genotypes]. Fiziolohiia rastenii. 29. 4. 769–779. (in Russian).
Orlyuk, A. P. (2008). Teoretychni osnovy selektsii roslyn [Theoretical foundations of plant breeding]. Kherson: Aylant, 578. (in Ukrainian).
Boiko, P. I. (2009). Metodychni osnovy polovykh doslidiv z vyznachennia efektyvnosti system sivozmin [Methodical bases of the field experiments are from determination of efficiency of the systems of crop rotations]. Ahrarnyi visnyk Prychornomoria. 50. 12–20. (in Ukrainian).
Boiko, P. I. & Kovalenko, N. P. (2008). Metodyka suchasnykh i perspektyvnykh doslidzhen u zemlerobstvi [Methods of modern and perspective research in agriculture]. Visnyk ahrarnoi nauky. 2. 11–17. (in Ukrainian).
Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevoho opyta (s osnovami statisticheskoi obrabotki rezultatov issledovaniia [Field experiment methodology (with the basics of statistical processing of research results]. Moskva: Ahropromizdat, 352. (in Russian).
(2019). DSTU 3768: 2019. Pshenytsia. Tekhnichni umovy. [Wheat. Specifications.]. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy. 39. (in Ukrainian).
Skaletskaya, L. F., Dukhovskaya, T. M. & Senkov, A. M. (1994). Tekhnolohiia zberihannia i pererobky produktsii roslynnytstva: navchalnyi posibnyk. [Technology of storage and processing of crop products: textbook]. Kyiv: Vyshcha shkola. 302. (in Ukrainian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
