Порівняльна динаміка поширення вароозу бджіл в Україні за період 2008-2011 та 2018-2021 роки

Автор(и)

  • V. M. Lytvynenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • O. M. Chechet State Research Institute for Laboratory Diagnostics and Veterinary and Sanitary Examination , Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи
  • O. P. Lіtvіnenko State Research Institute for Laboratory Diagnostics and Veterinary and Sanitary Examination , Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи
  • O. I. Miroshnichenko State Research Institute for Laboratory Diagnostics and Veterinary and Sanitary Examination , Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи
  • D. A. Moroz State Research Institute for Laboratory Diagnostics and Veterinary and Sanitary Examination , Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи
  • V. S. Baranov State Research Institute for Laboratory Diagnostics and Veterinary and Sanitary Examination , Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи
  • O. M. Yermolenko State Research Institute for Laboratory Diagnostics and Veterinary and Sanitary Examination , Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи
  • S. M. Lytvynenko State Research Institute for Laboratory Diagnostics and Veterinary and Sanitary Examination , Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.04.010

Ключові слова:

Varroa destructor, варооз, варроатоз, поширення, епізоотичний процес, інвазованість, зони ризику

Анотація

Кліщ Varroa destructor розглядається як основна біотична загроза для A. mellifera європейського походження. Популяція кліща  може призвести до втрати бджолиній сім’ї за перший рік паразитування. У межах пасіки варооз призводить до прояву вірусних хвороб, сприяє чутливості до отруєнь інсектицидами, збільшує матеріальні і трудові витрати на проведення противароозних заходів.

Мета роботи полягала у вивченні динаміки епізоотичного процесу вароозу через порівняння інвазованості ураження через десятиліття в розрізі 2008-2011 та 2018-2021 років  в областях України.

Матеріалом для статистичного аналізу слугували річні форми звітності  № 2-Вет "Звіт про роботу державних  лабораторій  ветеринарної медицини".

Середня інвазованість вароозом бджіл за 2008-2011 роки склала 3,8 %. Рівень інвазованості у цей період часу коливався в межах від 1,2 до 5,1 %.

За період 2018-2021 роки визначено середню інвазованість бджіл вароозом – 2,4 %.

Зниження інвазованості вароозу з 3,8 до 2,4 % спостерігається за поліпшенні епізоотичної ситуації на півночі і центрі України у Київській, Житомирській, Чернігівській Сумській, Чернівецькій, Одеській, Вінницькій, Черкаській, Полтавській та Харківській області.

За роки досліджень Закарпатська та Львівська область стабільно залишається у тимчасово благополучній зоні ризику із-за розвинутого пакетного бджільництва, за якого проводяться весняні противароозні обробки бджолиних сімей.

Нашими дослідження підтверджується вплив географічно-кліматичних чинників на інвазивність та поширеність захворювання. Широкий вибір лікувально профілактичних препаратів дає можливість розробити більш ефективні схеми та техніки противароозних обробок бджолиних сімей на пасіках. Однак певна хаотичність та розрізненість науково-виробничих досліджень не дозволяє знизити динаміку інвазивності у всіх адміністративних областях України.

Посилання

Veryhin I. P. (2019). Prevention against the varroa mite. Pasika. №3. С. 13-14.

José M. Flores, Victoria Gámiz, Ángeles Jiménez-Marín, AliciaFlores-Cortés, Sergio Gil-Lebrero, Juan J.Garrido, María Dolores Hernando (2021). Impact of Varroa destructor and associated pathologies on the colony collapse disorder affecting honey bees. Research in Veterinary Science6 January. https://doi.org/10.1016/j.rvsc.2021.01.001

Wenfeng Li, Yi Zhang, Hui Peng, Ruonan Zhang, ZhengweiWang, Zachary Y. Huang, Yan Ping Chen, Richou Han (2022). The cell invasion preference of Varroa destructor between the original and new honey bee hosts. International Journal for Parasitology17 September 2021Volume 52, Issues 2–3 Pages 125-134 https://doi.org/10.1016/j.ijpara.2021.08.001

Ramsey S.D., et al. (2019). Varroa destructor feeds primarily on honey bee fat body tissue and not hemolymph Proc. Natl. Acad. Sci. U. S. A., 116, pp. 1792-1801

Traynor K.S., Mondet F., J.R. de Miranda, Techer M., Kowallik V., M.A.Y. Oddie, Chantawannakul P., A. McAfee (2020). Varroa destructor: a complex parasite, crippling honey bees worldwide. Trends Parasitol., 36, pp. 592-606, 10.1016/j.pt.2020.04.004

Haidar V. (2019). Varroa destructor mite in autumn. Pasichnyk. №2. С. 6-7.

Yevstaf’ieva V. O., Nazarenko O. S. (2018). Biological features of seasonal dynamics of Varroa destructor in Poltava region. Visnyk Poltava State Agrarian Academy. № 1. С. 122-125.

Yu-Cheng Zhu, Jianxiu Yao, Yanhua Wang (2021). Varroa mite and deformed wing virus infestations interactively make honey bees (Apis mellifera) more susceptible to insecticides. Environmental Pollution25. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2021.118212

Julie Hernandez, Jan Hattendorf, Alexandre Aebi, Vincent Dietemann (2022,). Compliance with recommended Varroa destructor treatment regimens improves the survival of honey bee colonies over winter. Research in Veterinary Science. V. 144, P. 1-10. https://doi.org/10.1016/j.rvsc.2021.12.025

E. Guzman‐Novoa, L. Eccles, Yireli Calvete, J. Mcgowan, P. Kelly, A. Correa-Benítez (2011). Varroa destructor is the main culprit for the death and reduced populations of overwintered honey bee (Apis mellifera) colonies in Ontario, Canada. Biology. Apidologie. https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00892055

Khorbinski P. (2017). Fighting varroatosis with "light" chemistry. Ukrainskyi pasichnyk. №1. С.19-22.

Tsermak K. (2010). How varroa mites hibernate. Ukrainskyi pasichnyk. № 10. Р. 36-37.

Fedoriak, M. M., Fylypchuk, T. V., Zhuk, A. V., Tymchuk, K. Y., & Kholivchuk, A. M. (2020). Veterinary Medicinal Products to Treat Varroosis on the Ukrainian Market in the Context of Risk Factors Analysis for Honey Bees. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University Series «Еcоlogy», (23), 102-117. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2020-23-09

Hrobov O. F. (1991). Mites: parasitism of bees and pests of their production. Varroosis / edited by M. A. Khadnarova. Moscow, С. 19–68

Methodical guidelines for rapid diagnosis of varroatosis and determination of the degree of damage to bee colonies by varroa mites in the apiary. Chief Veterinary Department of the Ministry of Agriculture of the USSR January 16, 1984.

Monitoring of the state of livestock industries/ Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine (minagro.gov.ua). https://minagro.gov.ua/napryamki/tvarinnictvo/analiz-ta-monitoring-stanu-galuzej-tvarinnictva

M. Ceccotti, C. Miotti, A. Pacini, M. Signorini, M. Signorini, A. Giacobino (2022) Varroa destructor and Nosema sp seasonal dynamics in Apis mellifera colonies from temperate climate in Argentina Revista veterinaria. Vol. 33, No. 1

Lytvynenko V.M. "Abstract book. Bees’ diseases. Prevention and management" "Bee diseases. Prevention and treatment" International conference (registration in UKRINTEI) 25.02.2021. Р. 11-13.

Завантаження

Опубліковано

2022-08-31

Номер

№ 4(98) (2022)

Розділ

Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).