Особливості мікроклонального розмноження рослин роду Prunus Serrulata L. для подальшого використання в моносадах
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi4(104).2023.011Ключові слова:
вихідний матеріал, сакура, селекція, сорти, інтродукція, квітування, класифікація, морфологічні ознакиАнотація
У статті проаналізовано результати досліджень представників родуPrunus L.та визначено, що для збереження основних декоративних особливостей їх необхідно розмножувати вегетативним методом. З’ясовано, що для прискореного розмноження цінних селекційних форм використовують мікроклональне розмноження, однак для представників роду Prunus L., цей метод є недостатньо досліджений.
З’ясовано, що найефективнішою речовиною для стерилізації при введенні мікропагонів з апікальною меристемою в ізольовану культуру визначено 0,1%-й водний розчин дихлориду ртуті за експозиції 1,5-2,0 хвилин – 83,7% стерильних та 72,5% - життєздатних експлантів.
Визначено, що найвищий вихід життєздатних стерильних експлантів було отримано за введення їх в культуру in vitroу другій і третій декадах травня та першій декаді червня, здатність до прямого органогенезу яких становив69,4%, 76,3% та 58,7%,відповідно. Тому цей термін введення експлантів для роду PrunusL. є найкращим. При доборі експлантів та введенні їх у культуру in vitro в першій декаді квітня вихід життєздатних стерильних експлантів був найменшим і становив 4,7%, в другій декаді квітня вихід був більшим на 8,6% і становив 13,3%. За введення рослинного матеріалу в культуру в другій та третій декадах червня кількість життєздатних стерильних експлантів зменшувалася на 21,6-41,9% порівняно з введенням в першій декаді червня.
Досліджено вплив концентрацій і комбінацій регуляторів росту на коефіцієнт розмноження окремих представників роду Prunus L. та з'ясовано, що кожен окремий вид потребує індивідуального підбору живильних середовищ. Найвищий коефіцієнт розмноження отримано на середовищі МС-55, який у Р. serrulataRoyalBurgundy та Р. serrulataAmanogawa становив, відповідно – 6,82 та 6,10.Високий коефіцієнт розмноження 5,75 та 5,57 забезпечили середовища МС-27 та МС-50, за культивування експлантів видів Р. serrulataKanzan та Р. serrulata KikuShidare.
Посилання
KhanI. Md., Ahmad N., Anis M. (2011) The Role of Cytokininson in vitro ShootProduction in SalixtetraspermaRoxb.: a Tree of Ecological Importance. Tree – Structure and Function. Vol. 25, № 4. Pp. 577–584. DOI: 10.1007/s00468-010-0534-6
Read E.P., Bavougian C.M. (2013) In vitro Rejuvenation of WoodySpecies. Protocols for Micropropagation of SelectedEconomically – ImportantHorticulturalPlants. MethodsinMolecularBiology. Vol. 994. Pp. 383–395.
Kalinina A, Brown D.C. (2007)Micropropagation of ornamental Prunus spp. and GF305 peach, a Prunus viralindicator. Plant CellRep. № 26(7). Рр. 927-35. DOI: 10.1007/s00299-007-0315-x. Epub 2007 Feb 24. PMID: 17323085.
Podhaietskyi A.A., Matskevych V. V., Podhaietskyi A.A. (2018) Osoblyvostimikroklonalnohorozmnozhenniavydivroslyn: monohrafiia [Features of microclonalreproduction of plant species: monograph]. BilaTserkva : BNAU. 209 s.
Kalinina A., Brown D. (2007) Micropropagation of ornamental Prunus spp. and GF305 peach, a Prunus viralindicator. Plant cell reports. № 26. 927-35.
Krens F.A., Jamar D. (1989)The role of explant source and culture conditions on callusinduction and shoot regeneration in sugarbeet (Beta vulgaris L.). Journal of Plant Physiology.Vol. 134, № 6. P. 651–655.
Edwin F. George M. A. (2008) Hall and Geert-Jan DeKlerk. Plant Propagation by Tissue Culture. 3rd Edition. Volume 1. The Background. Springer. 503 p.
Kyte L.,KleynJ. G.(1996)Plants from testtubes: an introduction to micropropagation. Portland:TimberPress, 240 p.
Dagla, H.R. (2012)Plant tissue culture. Reson 17. Рp. 759–767.
Opalko A.I. Opalko O.A. (2012)Vykorystanniametodivbiotekhnolohii. Selektsiiaplodovykh i ovochevykhkultur [Use of biotechnology methods. Selection of fruit and vegetable crops]: navch. posib.: Ch. 1.: Zahalniosnovyselektsiihorodnikhroslyn [dliastud. vyshch. navch. zakl.] / zared. A.I. Opalka. Uman: NDP «Sofiivka» NAN Ukrainy. S.201–233.
Steward, F. C., &Mapes, M. O. (1971) Morphogenesis and Plant Propagation in AsepticCultures of Asparagus. Botanical Gazette. № 132(1).Рp. 70–79.
Murashige, T., Skoog, F. (1962) A revisedmedium for rapid growth and bioassay with tobaccotissue culture.Physiology of plant. Vol. 15. № 13. Рр. 473–497.
Sridhar T.M., Naidu C.V. (2011) Effect of different carbonsources on in vitro shootregeneration of Solanumnigrum(Linn.). An important antiulcermedicinal plant. Journal of phytology. Vol.3, №2. P.78–82.
Pevalek-Kozlina B., Jelaska, S. (1987) Microclonalpropagation of Prunus avium L. ActaHortic.№ 212. Рp. 599-602DOI: 10.17660/ActaHortic.1987.212.98
Yi J., Lee G., Chung J., Lee Y., Gwag J., Lee, S. (2015) EfficientMicropropagation of PearGermplasmUsingSootTips and NodalExplants. KoreanJournal of Plant Resources. № 28(6). Рр. 690–696. DOI: 10.7732/KJPR.2015.28.6.690
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).