Особливості стратегічного планування в кооперативах та кооперативних об’єднаннях

Автор(и)

  • І. А. Воловик

Анотація

Відродження кооперативного руху в сільському
господарстві України створює передумови для впровадження нових підходів в управлінні аграрними підприємствами на засадах демократії
та сталого розвитку. Стратегічне планування є одним із інструмен-тів, що дає змогу залучити членів кооперативів та їх об’єднань до
керівництва своїми організаціями. Під час проведення досліджень було
виявлено, що здебільшого члени кооперативів займають скоріше пасив-ну, ніж активну позицію при плануванні на довгострокову перспективу.
Вони схильні доручати це завдання професійним менеджерам. У резуль-таті проведених тренінгів та стратегічних сесій, бачення членів
правління стосовно своєї ролі в стратегічному плануванні змінилося.
Використовуючи методи стратегічної діагностики зовнішнього
та внутрішнього середовища сільськогосподарських обслуговуючих
кооперативів, визначено порогові та особливі ресурси і компетенції,
сформовано ключові фактори успіху для кооперативу та об’єднання.
Визначено місію, цінності та бачення. Дискусійним і відкритим для
подальших досліджень залишається питання постановки стратегічних
цілей та визначення індикаторів їх досягнення для об’єднання коопера-тивів. Отримані результати цілком співвідносяться з висновками
дослідників щодо необхідності врахування кооперативної ідентичності
як у процесі планування, так і в процесі впровадження стратегій.

Завантаження

Номер

№ 249 (2016): укр

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).