Енергозбереження підприємств аграрної сфери в Україні та зарубіжний досвід
Анотація
Метою статтіє розгляд теоретико-методологічних положень щодо ефективності енергозбереження в аграрному виробництві, дослідження основних тенденцій розвитку енергозберігаючих технологій та розгляду перспектив їх впровадження в аграрному секторі України.
При проведенні дослідження використовувалися такі методи: монографічний – під час опрацювання фахових літературних джерел та роботи з текстовим представленням зазначеної проблематики; системний – для уточнення категоріального апарату; логічний – для визначення позитивних соціальних та економічних ефектів, з метою узагальнення результатів і формування висновків.
У статті досліджено використання світового досвіду управління енергозбереженням та застосування його в аграрних підприємствах України. Розглянуто досвід США та країн ЄС. Сформульовано основні інструменти світової практики у сфері енергозбереження. Визначено основні пріоритети діяльності у сфері енергозбереження. Обґрунтовано виробництво біогазу як однієї із передових технологій. Досліджено використання альтернативних джерел енергії в розвинутих країнах світу та доведено доцільність впровадження новітніх енергозберігаючих технологій в Україні.
Підвищення енергозбереження та енергоефективності підприємств аграрного сектору можливе шляхом застосування структурних, технологічних, технічних, менеджерських і фінансово-економічних заходів, а також впровадженням інновацій, які спрямовані на розробку, створення нових видів виробів, технологій і нових організаційних форм виробництва та методів управління. Це забезпечить продукції агропідприємств конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і та зовнішньому ринках.
Елемент наукової новизниполягає в обґрунтуванні теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо тенденцій розвитку енергозберігаючих технологій.
Основні результати нашого дослідження є важливою передумовою для вирішення питань, пов’язаних із подоланням наявних проблем енергозбереження в Україні.
Ключові слова: енергоефективність, енергозбереження, світовий досвід, екологія, практика, ефективність, аграрний сектор, сільське господарствоПосилання
Bratchuk, L.M. (2016). Innovative activity: the oretical and methodological approaches towards formation of anaccountingentity ”, Ekonomika APK, 10: 59–65.[in Ukraine].
Hryshko, V.V., Perebyinis, V.I. and Rabshtyna, V.M. (1996). Enerhozberezhennia v silskomuhospodarstvi (ekonomika, orhanizatsiia, upravlinnia) [Energy conservation in agriculture (economics, organization, management)], 280 [in Ukraine].
Rud, Yu. (2014). To the definition of the concept of legal regulation of energy conservation in the agriculture.Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 9: 35–38. [in Ukraine].
Sakhnevych, L.V. (2016). Stratehiia enerhoefektyvnosti pidpryiemstv APK: teoretyko-metodychni ta prykladni aspekty [Thestra tegy of energy efficiency of agricultural enterprises: the oretical and methodological and appliedaspects]. Kyiv: Kondor, 280. [in Ukraine].
Best practices for the use of renewable energy in small and medium-sized agricultural enterprises (2017). Available at: http://www.dossier.org.ua/en/node/907 (Accessed 13 November 2017).
Free Encyclopedia Wikipedia (2017). Available at: https://goo.gl/3Ag7jJ (Accessed 4 December 2017)
Kaletnik, G., Klymchuk, O. (2013). Ecological energy – the basis of the development of the state's economy, Zbalansovane pryrodokorystuvannia, 2-3: 14-17.
Korol, O. (2012). The Concept of the Economic Theory of Energy Saving. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, parvo, 5: 77.
Verkhovtsev, F. (2014). Agricultural energy sources. Available at: https://goo.gl/xSprBo (Accessed 12 November 2017).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
