«Зелена економіка» як нова парадигма розвитку сільського господарства
Анотація
Нині, унаслідок нераціонального ведення сільськогогосподарства, на планеті, значною мірою загострилась екологічна
проблема, що ускладнює вирішення глобальної продовольчої проблеми.
З метою вирішення проблеми в межах Програми з охорони довкілля
було запропоновано впровадження механізмів «зеленої» економіки.
Однак, зважаючи на наявність офіційної інтерпретації поняття «зеле-на» економіка фахівцями ЮНЕП та існування ряду визначень українських
вчених, на сьогодні дана дефініція залишається дискусійною. Саме
тому, метою статті є уточнення змісту поняття «зелена» економіка,
а також узагальнення доказівефективності прийомів і методів
«зеленої» економіки у глобальному сільському господарстві, на основі
чого обґрунтувати їх доцільність у вітчизняному аграрному секторі.
У статті, за допомогою загальнонаукових методів аналізу та
логіки, було конкретизовано та сформульовано уточнене визначення
поняття «зелена» економіка. Встановлено, що «зелена» економіка
передбачає взаємозв’язок трьох систем: економічної, екологічно і
соціальної, спільною основою яких є людина. Доведено, що дана дефіні-ція, крім ефекту поліпшення добробуту та соціальної рівності має
включати і збереження людського здоров’я. Разом із тим, комплексний ефект тут має бути досягнений за рахунок збалансованого розвитку
економічної, соціальної та екологічної систем. Також у статті обґрун-товано той факт, що «зелену» економіку можна віднести до розряду
парадигм.
У результаті вивчення емпіричного світового досвіду встановлю-но, що методи «озеленення» сільського господарства, які спрямовані на
відновлення родючості ґрунтів, подолання ерозії угідь, скорочення вико-ристання агрохімікатів та зниження псування і втрати продовольства
мають забезпечити високу дохідність дрібних фермерських госпо-дарств і гарантувати збільшення продовольчих калорій на добу до 3200
ккал на людину до 2050 р. Також у статті обґрунтовано факт наяв-ності екологічної переваги «зеленої» економіки, яка полягає у зупиненні
ерозії ґрунту, втраті біорізноманіття, зменшенні емісії парникових газів
від аграрного виробництва тощо.
У свою чергу, «озеленення» сільського господарства зменшує
енергетичні вимоги виробничих систем на 25─50% порівняно зі звичай-ним сільським господарством на основі хімікатів. На основі методу
узагальнення висунуто гіпотезу, що методи «зеленої» економіки
зможуть підвищити рівень міжнародної конкурентоспроможності
вітчизняного аграрного сектору, сприятимуть зниженню бідності в
сільській місцевості і зростанню інвестицій у природний капітал.
Завантаження
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).