Соціально-економічні аспекти розвитку виробництва продукції льонарства в Україні

Автор(и)

  • А. В. Чухліб

Анотація

Льон-довгунець – традиційна технічна культура Полісся
та Прикарпаття України, з якої отримують два види продукції – волокно й
насіння. Завдяки своїм унікальним властивостям, льоноволокно має широ-кий спектр використання – від виробництва тканин до виготовлення
зміцнювального компоненту полімерних матеріалів і композит, що, у свою
чергу, запобігає накопиченню біонерозкладнихвідходів, сприяє збереженню
лісів, захисту навколишнього середовища.  Проте, упродовж останніх
десятиліть виробництво продукції льонарства практично зведено
нанівець.
Здійснено ретроспективний аналіз виробництва льонопродукції,
оцінено сучасний стан виробництва продукції льонарства в Україні.
Виявлено причини зменшення обсягів виробництва льонопродукції. З
метою аналізу динаміки валового виробництва льоноволокна, прове-дення прогностичних розрахунків обсягів його виробництва та обґрун-тування концепції розвитку виробництва льонопродукції, побудовано
трендову модель.
Для відродження галузі необхідно створити сприятливі умови для
розвитку льонарства, реформувати існуючі організаційні структури
господарювання, розвивати інтегровані процеси, адаптовані до
ринкових умов кооперації, які сприятимуть ефективній взаємодії всіх
учасників технологічного процесу виробництва – від вирощування до
виробництва готової продукції з льону.

Завантаження

Номер

№ 249 (2016): укр

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).