Експериментальне дослідження теплофізичних характеристик теплозахисних екранів радіаторів системи водяного опалення

Автор(и)

  • В.О. Лазоренко

Анотація

Проведені експериментальні дослідження теплофізичних характеристик теплозахисних екранів та впливу їх на процеси теплообміну при встановленні в зонах розміщення радіаторів системи водяного опалення з метою зменшення втрат теплоти та підвищення потенціалу енергозбереження будівель.

Посилання

Гершкович Г. В.. В Киеве стало теплее //Енергозберігаючі технології та автоматизація. – 2002. –№4. С. 38–39; №5. – С.41– 42.

Енергозбереження – пріоритетний напрямок державної політики України. /Ковалко М.П., Денисюк С.П.; Відпов. Шидловський А.К. – Київ: УЕЗ, 1998р. – 506с.

Лазоренко В.О. Потенціал енергозбереження навчального корпусу №3 / В.О. Лазоренко, М.Т.Лут.//Науковий вісник НАУ №59. – К.: 2002. – С. 32–38.

Завантаження

Номер

№ 4 (2013): (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).