Використання теплоти технологічного обладнання для підвищення енергетичної ефективності вентиляційних систем
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya3(79).2025.098Анотація
У статті проаналізовано різні можливості утилізації теплоти, що відводиться від встановленого обладнання на промислових підприємствах. Виконано порівняння різних типів системи, показано їх недоліки та переваги. Виконані розрахунки з використанням h-d діаграми для різних температур зовнішнього повітря для трьох варіантів схемного рішення: прямоточна система (без утилізації теплоти), система з рециркуляцією повітря та система з дворівневою камерою змішування. Показано переваги застосування адаптивної системи з дворівневою камерою змішування в порівнянні з традиційною схемою з рециркуляцією повітря. Показано, що адаптивна система для деяких режимів дозволяє зменшити експлуатаційні витрати більш ніж в 10 разів. Обговорюються технічні перешкоди на шляху до впровадження адаптивної системи з дворівневою камерою змішування.
Ключові слова: енергоефективність; адаптивна система; рециркуляція повітря; утилізація теплоти
Посилання
1. Clairand, J.-M. et al. (2020). Review of Energy Efficiency Technologies in the Food Industry: Trends, Barriers, and Opportunities. Energy Reports.
2. Hadžiahmetović, Z. et al. (2021). Solution Proposal for Utilization of the Waste Heat in Refrigeration Systems. TEM Journal, 10(1), 177–182.
3. Lundberg, M., Christenson, M. Waste Heat Recovery in the Food and Drink Industry. Carbon Trust Case Study (UK Heinz factory).
4. Goodfellow, H.D., Kosonen, R. (2020). Industrial Ventilation Design Guidebook: Updated Edition. Academic Press.
5. Li, Y. et al. (2024). Energy Saving Technologies and Practices in Facility Agriculture in Cold Regions. Agronomy, 15(1), 204.
6. Luo, X. et al. A (2023). Framework for Recovering Waste Heat Energy from Food Processing Effluent. Water, 15(1), 12.
7. Kong, D. et al. (2024). A parametric, control-integrated and machine learning-enhanced modeling method of demand-side HVAC systems in industrial buildings. Applied Energy, 379.
8. Vasile, V. et al. (2024). The Effects of an Adaptive Ventilation Control System on Indoor Air Quality and Energy Consumption. Sustainability, Vol. 16(22), 9836.
9. DSTU 9190:2022. Ventyliatsiia ta kondytsionuvannia povitria. Normy proiektuvannia [Ventilation and Air Conditioning]. Design Standards. Kyiv, 2022.
10. ANSI/ASHRAE Standard 62.1-2019. Ventilation for Acceptable Indoor Air Quality. ASHRAE, 2019.
11. Aljashaami, B.A. et al. (2024). Recent improvements to heating, ventilation, and cooling technologies based on renewable energy to achieve zero-energy buildings. Results in Engineering, 21.
12. Adam, M. et al. (2024). Experimental measurements and analysis of parameters that influence the consumption of electrical energy in HVAC systems. Romanian Journal of Civil Engineering.
13. Gourlis, G., Kovacicm I. (2016). A study on building performance analysis for energy retrofit of existing industrial facilities. Applied Energy.
14. Kim, J. et al. (2024). Development and validation of an air recirculated ventilation system, Part 2: Evaluation of pig productivity. Biosystems Engineering.
15. International Energy Agency (IEA). Energy Efficiency 2024. Paris: IEA.
16. IRENA, OECD/IEA, REN21. (2020). Renewable Energy Policies in a Time of Transition: Heating and Cooling.
17. Goodfellow, H.D., Tahti, E. (2001). Industrial Ventilation Design Guidebook. Academic Press.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
