Використання цифрової платформи home assistant для керування електротехнічною установкою

Автор(и)

  • L. Kolodiichuk Separated subdivision of NULES of Ukraine «Bereshany Agrotechnical Institute» , ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»

DOI:

https://doi.org/10.31548/energiya1(65).2023.165

Анотація

Актуальність цієї теми обумовлена тим, що нині цифрові технології є своєрідною інтеграційною платформою для взаємодії, яка передбачає впровадження цифрових технологій у всі сфери життя людини.

Для дослідження обрано цифрову платформу Home Assistant, яку розгорнуто на персональному комп’ютері (сервер) через спеціальну програму Virtual Box.

Мета дослідження – продемонструвати використання цифрових технологій на базі відкритої платформи Home Assistant, що забезпечує управління електротехнічною установкою.

З’ясовано, що ця платформа уможливлює створювати автоматизації реагування на сутності, під якими розуміють: події (в тому числі віртуальні), стани та інформації. Ці сутності не пов’язані з будь-яким пристроєм. Для їх розробки використовували trigger, що запускає автоматизацію, condition (умову) і action (дію). Типом дії обрано виклик служби Notify.Events, яка дозволяла отримувати сповіщення про різні події, що відбуваються.

 Досліджено застосовування Home Assistant для централізованого керування безпроводовими елементами різних фірм. Найбільш зручним виявилося управління електротехнічними установками з одного місця в Lovelace, де додано план виробничої споруди з нанесеними розумними пристроями.

У цьому контексті практично продемонстровано поєднання потужної платформи Home Assistant і програмного додатку ESP Home, спеціалізованих мікроконтролерів із підтримкою Wi-Fi мереж й протоколів передачі даних, забезпечує створення Інтернет-пристроїв для управління електричними реле, які керують відповідною електротехнічною установкою.

За допомогою запропонованої системи вирішуються низка задач, які в майбутньому уможливлюють застосування Home Assistant. Зокрема: доступність сервісу; позбутися необхідності звернення в хмарний сервер; підтримка різних заводів-виготовлювачів та величезна кількість інтеграцій; можливість здійснити відправку сповіщень у месенджер.

Ключові слова: електротехнічна установка; цифрові технології; Home Assistant; ESP Home; мікроконтролер ESP8266

Посилання

Girchenko, T.D., Chmeruk, H.G., Semenyuk, I.M. (2020). Shliakhy modernizatsii tsyfrovoi ekonomiky [Ways of modernization of the digital economy]. Market infrastructure, 41, 25-30.

Ukraina 2030E – kraina z rozvynenoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu [Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy]. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-foroventoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html (access date: 11/10/2022).

Sverdluk, B. (2021). Yak stvoriuvaty avtomatyzatsii v Home Assistant [How to create automations in Home Assistant], 22. URL: https://dou.ua/forums/topic/40237/ (date of application: 4.11.2022).

Завантаження

Опубліковано

2023-04-26

Номер

№ 1 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).