Експериментальні дослідження роботи осьового насоса в різних режимах
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2018.01.164Анотація
В останні роки в світі набуває розвиток тип нового господарювання – вирощування високопоживних водоростей як сировини для фармакології та парфумерії, а також для харчових та кормових цілей. У той же час відсутність в Україні належних засобів механізації даних технологій стримує цей процес, зокрема, при вирощуванні водорості спіруліни, немає ефективних засобів для перекачування суспензії культури.
Метою роботи є обґрунтування та приведення у відповідність співвідношення між тиском рідини, продуктивністю, потужністю та частотою обертання робочого колеса лопатевого насоса.
Аналіз роботи осьового насоса проводився з використанням положень теорії гідравліки рідин та статистичних методів обробки результатів досліджень на експериментальній установці в системі MathCAD, Excel.
Експериментально визначені числові значення коефіцієнтів корисної дії для розробленого осьового насоса при різних частотах обертання робочого колеса. Всі ККД, крім гідравлічного, із збільшенням частоти обертання робочого колеса насосу підвищуються. Підвищення механічного ККД пояснюється тим, що із збільшенням частоти обертання збільшується і висота подачі. Це приводить до збільшення приводної потужності. Механічні втрати потужності практично залишаються незмінними, тобто доля їх на загальному фоні використання потужності падає, що відбивається на механічному ККД. Підвищення об’ємного ККД при збільшенні частоти обертання зв’язано із зменшенням протікання через проміжок між робочим колесом і корпусом насоса. Зменшення гідравлічних втрат при зменшенні частоти обертання зв’язано із зменшенням швидкості руху рідини через насос, тобто зменшення вихроутворення, втрат на удар при вході і виході.
При роботі насоса в закритій мережі і зменшенні частоти обертання робочого колеса більше ніж на 10 % від номінальної розрахунок потужності, подачі та напору для даного насосу при поточній частоті обертання в формулу співвідношення між цими параметрами необхідно ввести дольові складові коефіцієнта корисної дії насоса. Похибка розрахунків при цьому не перевищує 5%.
Ключові слова: мікроводорості, суспензія, освітлювальна поверхня, осьовий насос, натиск рідини, продуктивність, потужність, швидкість обертання
Посилання
Henrikson, R. (1989). Earth food Spirulina. – Ronore Enterprises, INC., Laguna Beach, California, 189.
Shtol, A. A., Melnikov, E. G., Carpet, B. G (1976). Raschet y konstruyrovanye kultyvatorov dlia odnokletochnыkh vodoroslei [Calculation and design of cultivators for unicellular algae]. Krasnoyarsk:Nauka, 212.
Uginchus, А. А. (1966). Gidravlika i gidravlicheskiye mashiny [Hydraulics and hydraulic machines]. Kharkiv: Khar’kovskiy gosudarstvennyy universitet, 399.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
