Методика визначення оптимального варіанту заміни електрообладнання
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2019.01.082Анотація
Анотація. Технічний стан електрообладнання детально характеризується через показники надійності, які в свою чергу визначаються стратегією його обслуговування і ремонтів. Тому постійно підвищуються вимоги до надійності засобів електрифікації і економічності їх використання. Розв’язання цієї проблеми пов’язано з підвищенням ефективності експлуатації електрообладнання та оптимізацією термінів його роботи.
Оптимізація термінів служби електрообладнання, яке використовується в сільському господарстві, навіть за спрощеними моделями має специфічні труднощі, а тому для розв’язання таких задач доцільно застосовувати методи прийняття рішень в умовах невизначеності.
У статті розглядається методика визначення оптимального варіанту і терміну заміни електрообладнання в умовах невизначеності, що дозволить підвищити ефективність експлуатації електрообладнання. Визначення оптимальних термінів роботи електротехнічних засобів є складною техніко – економічною задачею. Необхідно враховувати досягнутий рівень і напрямки розвитку технічних засобів, запаси і темпи використання ресурсів, закономірності експлуатації техніки та стан і перспективи розвитку економіки.
В основу оцінки якості покладено метод зонування, який при невеликому числі можливих рішень, дозволяє визначити, що кожний варіант заміни буде оптимальним для деякої зони вихідних даних. У задачах визначення оптимального терміну служби економічним критерієм ефективності є сумарні витрати на одиницю напрацювання електрообладнання за увесь період експлуатації. Одержано залежності для визначення складових цих витрат в частках від балансової вартості нового електрообладнання.
Аналітичне розв’язання задачі пов’язаної з вибором варіанта заміни електрообладнання полягає у визначеності границь зон вихідних даних, в яких розглядувані варіанти оптимальні. Здійснено вибір визначення рівня заміни і оптимального терміну експлуатації електрообладнання. На основі запропонованої методики можна планувати заходи щодо організації технічного сервісу з мінімальними затратами часу.
Ключові слова: варіант заміни, електродвигун, термін служби, питомі витрати, оптимізація
Посилання
Baykhel’t, F., Franken, P. (1988). Nadezhnost’ i tekhnicheskoye obsluzhivaniye. Metematicheskiy podkhod [Reliability and technical maintenance. Metematichesky approach]. Moskow: Radio i svyaz’, 391.
Golovach, A.V. (1973). Kriterii matematicheskoy statistiki v ekonomicheskikh issledovaniyakh [Criteria of mathematical statistics in economic researches]. Moskow: Statistika, 136.
Rips, YA. A., Savel’yev, B. A. (1970). Optimizatsiya nadezhnosti sistem elektroprivoda po ekonomicheskomu kriteriyu [Optimization of reliability of systems of the electric drive by economic criterion]. Moskow: Inform•elektro, 243.
Sarkisyan, S. A. (1977). Teoriya prognozirovaniya i prinyatiya resheniy [Theory of forecasting and decision-making]. Moskow: Vysshaya shkola, 346.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).