Підвищення ефективності регулювання відпуску теплоти в централізованих системах теплопостачання
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2020.05.081Анотація
Забезпечення оптимального гідравлічного і теплового режимів в системах централізованого теплопостачання (CЦТ) при регулюванні відпуску теплоти є важливим фактором підвищення енергетичної і економічної ефективності CЦТ. Крім того, високі показники ефективності роботи системи ЦТ є фактором, який може забезпечити збереження її життєдіяльності.
Вирішення задачі підвищення енергетичної ефективності системи теплопостачання є комплексною проблемою, яка потребує змін на усіх етапах трансформації теплоти: у джерелі енергії, на теплових мережах і абонентських системах опалення споживачів теплоти.
Мета даного дослідження – виявити вплив процесів регулювання відпуску теплоти в централізованих системах теплопостачання на їх енергетичну і економічну ефективність, надати рекомендації щодо удосконалення процесів регулювання з урахуванням сучасних викликів і вимог нормативної документації, виконати аналіз температурних графіків відпуску теплоти і виконати вибір оптимального температурного графіку.
Показано, що оптимальним є комбіноване кількісно-якісне регулювання відпуску теплоти, яке повинно здійснюватись як на джерелі енергії, так і у споживачів. У роботі розглянуто питання можливості використання комбінованих систем регулювання в умовах існуючих систем централізованого теплопостачання міст України. Показано,що досягнення високих показників енергетичної ефективності можливо лише за умови впровадження в абонентських системах опалення автоматичних індивідуальних теплових пунктів з погодним регулюванням і регуляторами перепаду тиску на вводі до будинків. Виконано розрахунки величини скорочення витрат теплоти централізованих системах теплопостачання при впровадженні оптимальних систем регулювання.
Ключові слова: централізована система теплопостачання, регулювання відпуску теплоти, температурний графік відпуску теплоти, скорочення втрат теплоти в системах теплопостачання
Посилання
Modernizatsiya sistemy tsentralizovannogo teplosnabzheniya v Ukraine: uchet tepla i vnedreniye platezhey na osnove ego fakticheskogo potrebleniya. (2012). [Modernization of the district heating system in Ukraine: heat metering and introduction of payments based on its actual consumption.]. Otchet MBRR po teme «Modernizatsiya sistemy tsentralizovannogo teplosnabzheniya v Ukraine». Izd. Mezhdunarodnyy bank rekonstruktsii i razvitiya, 64.
DBN V.2.5-39:2008 «Teplovi merezhi» (2009). [Thermal networks]. Kyiv: Minrehionbud, 56.
DBN V.2.5-67:2013 «Opalennia, ventyliatsiia ta kondytsiiuvannia» (2013). [Heating, ventilation and air conditioning]. Kyiv, 141.
Pyrkov, V. V. (2007). Sovremennyye teplovyye punkty. Avtomatika i regulirovaniye [Modern heating points. Automation and regulation]. Kyiv: IIDP «Takі spravi», 252.
Bogoslovskiy, V. N. (1991). Otopleniye [Heating]. Moskow: Stroyizdat, 787.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
