Автоматичне керування подачею живильного розчину в теплицях
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2020.06.118Анотація
Анотація. Нині у зимових теплицях найбільш поширеною є технологія вирощування овочів на малооб’ємній гідропоніці. При гідропонних технологіях всі необхідні мінеральні речовини рослини отримують з живильного розчину, тому відхилення кислотності і концентрації мінеральних елементів в субстраті та його вологості від оптимальних значень призводять до порушення поглинання рослинами поживних речовин і води, що може призвести до захворювань рослин і їх загибелі.
Нині найпоширенішим є програмне керування поливанням рослин, але при цьому втрати мінеральних добрив і води складають не менше 25 %, що обумовлює необхідність створення системи автоматичного регулювання вологості субстрату.
Метою роботи була розробка системи автоматичного керування подачею живильного розчину в теплицях з малооб’ємною гідропонікою.
Для досягнення поставленої мети була розроблена функціональна схема автоматичного регулювання вологості мінеральної вати і визначені передавальні функції кожного її ланки.
Встановлено, що найприйнятнішим є релейно-імпульсний закон автоматичного регулювання. Як показник якості при оптимізації системи автоматичного регулювання вологості мінеральної вати було прийнято сумарне відхилення, що дозволило визначити тривалість імпульсу і період квантування за часом регулятора, які відповідно становлять 111 та 666 с.
Розроблена система автоматичного регулювання є стійкою і забезпечує підтримку вологості мінеральної вати на заданому рівні з похибкою, яка не перевищує 5 %.
Ключові слова: малооб'ємна гідропоніка, вологість мінеральної вати, автоматичне регулювання, релейно-імпульсний регулятор
Посилання
Savinova, N. I. (1989). Maloob"yemnaya gidroponika: chto sderzhivayet eye vnedreniye [Low-volume hydroponics: what constrains its introduction]. Kartofel' i ovoshchi, 6, 22-26.
Aliyev, E. A. (1985). Vyrashchivaniye ovoshchey v gidroponnykh teplitsakh [Growing vegetables in hydroponic greenhouses]. Kyiv: Urozhay, 160.
Ġőhler, F., Heissner, A., Schmeil, H. (1989). Control of water and nutrient supply in greenhouse. Acta hortoc., 260, 237 - 254.
https://doi.org/10.17660/ActaHortic.1989.260.13
Pilyugina, V. V., Zakharov, B. V. (1986). Avtomaticheskoye upravleniye podachey pitatel'nogo rastvora v teplitse na maloob"yemnoy gidroponike [Automatic control of the supply of nutrient solution in the greenhouse on low-volume hydroponics ]. Nauch. - tekhn. byull. po elektr. s. kh-va VIESKH, 1 (56), 33-38.
Sinyavsky, O. Yu, Savchenko, V. V. (2016). Avtomatychne keruvania mineralnym zhyvlenniam roslyn u hidroponnykh teplytsiakh [Automatic control for mineral nutrition of plants in hydroponic greenhouses]. Kyiv: KOMPRYNT, 249 .
Tsypkin, Ya. Z., Popkov, Yu. S. (1973). Teoriya nelineynykh impul'snykh sistem [Theory of nonlinear impulse systems ]. Moskow: Nauka, 416.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
