Дослідження пневмотранспортера для перевантаження паливних пелет
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2021.06.088Анотація
Постійний розвиток аграрного сектору країни дозволяє виготовляти біопаливо, таке як паливні пелети, з відходів сільського господарства – соломи, кукурудзи та лушпиння соняшника. Проте транспортування паливних пелет є досить енергозатратним. Процес їх завантаження і розвантаження, перевезення на великі відстані потребує складного механізованого обладнання. Застосування пневматичного транспортера для перевантаження зернових дозволить якісно забезпечити транспортування паливних пелет.
Метою статті було дослідити роботу пневматичного транспортера для перевантаження паливних пелет, визначити оптимальні показники, які впливають на підвищення продуктивності пневмотранспортера.
Оскільки паливні пелети, як сировина, за структурою подібні до зернових культур, то було проведено дослідження пневматичного транспортера зернових ПТЗ-25. Було отримано залежність продуктивності пневмотранспортера від висоти підйому h, м та довжини трубопроводів L, м.
Отримані результати показали, що при зменшенні довжини трубопроводів в чотири рази та висоти підйому в два рази продуктивність пневмотранспортера збільшиться в 1,15 рази.
Ключові слова: паливні пелети, пневматичний транспортер, продуктивність
Посилання
Yurkevich, Yu., Spodyniuk, N. (2016). Device for pneumatic overload of fuel pellets. Budownictwo o zoptymalizowanym potencjale energetycznym, 1(17), 99 - 104.
Yurkevich, Yu., Spodyniuk, N. (2014). Environmental aspects of using solid fuel in urban heating systems. Bulletin of NU "LP" "Theory and practice of construction", 781, 215 - 220.
Spodyniuk, N., Zhelykh, V., Dzeryn, O. (2018). Combined Heating Systems of Premises For Breeding of Young Pigs And Poultry. FME Transactions, 46, 651 - 657.
Mani, S., Sokhansanj, S., Bi, X., Turhollow, A. Economics of Producing Fuel Pellets from Biomass. Applied Engineering in Agriculture, 22 (3), 421–26.
Lehtikangas, P. (2001). Quality Properties of Pelletised Sawdust, Logging Residues, and Bark. Biomass and Bioenergy, 20, 351–60.
Demirbas, A. (1996). Calculation of Higher Heating Values of Biomass Fuels. Fuel, 76 (5), 431–434.
Kimball, B. A. (2005). Theory and performance of an infrared heater for ecosystem warming. Global Change Biology, 11, 2041 - 2056.
Zhelyh, V. M., Kozak, Ch. R., Furdas, Yu. V., Spodiniuk, N. A., Dzeryn, O. I. (2014). Energy saving technologies in production complexes for agricultural purpose. Bulletin of NU "LP" "Theory and practice of construction"], 781, 230 - 233.
Gumen, O., Spodyniuk, N., Ulewicz, M., Martyn, Y. (2017). Research of thermal processes in industrial premises with energy-saving technologies of heating. Diagnostyka, 18 (2), 43 – 49.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
