Визначення еколого-енергетичних критеріїв оцінки роботи свиновідгодівельних комплексів
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2022.05.096Анотація
Основними напрямками державної політики в галузі охорони навколишнього середовища, відповідно до конституції України є раціональне використання природніх ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Нині еколого-енергетичний чинник є одним із найважливіших умов життєдіяльності сільськогосподарських систем різного призначення та суспільства в цілому. Зростання проблем навколишнього середовища стає очевидним показником недостатньої розробки не лише технічних засобів попередження забруднення природи, а також необхідністю вивчення зав’язків екологічних проблем з енергетичними і економічними процесами, що відбуваються в електротехнологічних комплексах "тваринницьке виробництво - обробка і утилізація відходів - навколишнє середовище”. Складність практичних завдань порівняння виробничих і природних потенціалів вимагає не тільки нових принципів і нової організації управління, але й створення єдиної системи екологічних та енергетичних нормативів і стандартів. А це, у свою чергу, передбачає формування принципово нових інформаційних процесів, що виходять за рамки традиційної економічної інформації. На сучасному етапі розвитку галузі свинарства, у зв'язку з протиріччями між господарською діяльністю та навколишнім середовищем, досить гостро постає проблема еколого-енергетичної оптимізації та знаходження критеріїв оцінки виробництва. Оцінка природоємкості може бути виконана для окремого підприємства або при проектуванні об’єктів. Очевидно, що при однаковому об’ємі виробництва меншу природоємкість мають ті комплекси, що мають найбільш чисті технології, або більш ефективніші методи очищення відходів.
Ключові слова: свиновідгодівельні комплекси, природоємкість, еколого-енергетичний критерій
Посилання
Karayeva, N. V. (2016). Ekologo-ekonomichna optymizaciya vyrobnycztva: informacijna pidtrymka pryjnyattya rishen [Environmental and economic optimization of production: information support for decision making]. Kyiv: NTUU «KPI», 115.
Petruk, V. G., Vasylkivs`kyj, I. V., Ishhenko, V. A., Petruk, R. V., Turchyk, P. M. (2013). Normuvannya antropogennogo navantazhennya na navkolyshnye seredovyshhe. Chastyna 1. Normuvannya ingrediyentnogo zabrudnennya [Rationing of anthropogenic load on the environment], Vinnycya: VNTU, 253.
Chmil, A. I. (1995). Obgruntuvannya optymalnoyi struktury silskogospodarskoyi ekologo-biotexnichnoyi systemy [Substantiation of the optimal structure of the agricultural ecological-biotechnical system] Aktualni pytannya fiziologiyi roslyn v aspekti ekologichnyx problem. Chernivci, 64-65.
Chmil, A. I. (2015). Enerhetychna efektyvnist i ekolohichna bezpeka zamknutykh ekoloho-biotekhnichnykh system v tvarynnytstvi [Energy efficiency and environmental safety of closed ecological and biotechnical systems in animal husbandry]. Kyiv.: TsK «Komprynt», 163.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).