Використання результатів роботи української метеорної мережі в процесі викладання фізики здобувачам освіти навчально-наукового інстиутуту енергетики, автоматики і енергозбереження НУБІП України

Автор(и)

  • B. Hrudynin Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/energiya6(70).2023.121

Анотація

Представлено особливості методів фіксації метеорів шляхом організації мережі кореспондуючих пунктів спостережень -  постійно діючих спостережних станцій, розташованих на території України з відповідним технічним і програмним забезпечення для проведення базисних та односторонніх спостережень метеорів в радіодіапазоні довжин електромагнітних хвиль. Це сприяє вирішенню стратегічних проблем дослідження метеорів, структури і еволюції метеорних роїв та потоків, взаємодії метеороїдів з атмосферою Землі та їх хімічного складу. Науково-технічною продукцією спостережних станцій є результати високоточних базисних або односторонніх спостережень метеорів у радіодіапазоні довжин електромагнітних хвиль, фундаментальних і прикладних науково-технічних досліджень.

Мета дослідження – розглянути принцип роботи української метеорної спостережної мережі, окремого метеорного апаратурно-програмного комплексу зі спостереження метеорів у радіодіапазоні електромагнітних хвиль з використанням методу прямого розсіювання на метеорних слідах сигналів потужних FM-станцій радіомовлення з можливістю подальшої обробки і представлення даних здобувачами освіти спеціальностей 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», 144 «Теплоенергетика», 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» Навчально-наукового інституту енергетики, автоматики і енергозбереження НУБіП України в процесі вивчення фізики.

Обробка експериментальних даних проводилася студентами зазначених спеціальностей під керівництвом автора при вивченні фізики.

Описано результати обробки статистичних даних метеорних вторгнень і їх графічне представлення здобувачами освіти зазначених спеціальностей в процесі опанування фізики.

Перспективи - впровадження в роботу до кінця 2024 р сьомої приймальної станції в м. Києві (студентське містечко НУБіП України) – сьомого метеорного апаратурно-програмного комплексу, як складника української метеорної спостережної мережі.

Ключові слова: метеор, метеорний потік, українська метеорна спостережна мережа, метеорний апаратурно-програмний  комплекс

Посилання

Zhilyaev B.E., Vidmachenko A.P., Steklov A.F., Pokhvala S.M., Verlyuk I.A. The physics of space intrusions. Astronomical School's Report. 2020. Vol. 16, Iss. 1. Р. 8–15.

Bushuev, F. Y., Kaliuzhnyi, N. A., Slyvynskyi, A. P., Shulha, A. V. (2011). Yspolzovanye syhnalov veshchatelnыkh FM-stantsyi dlia yssledovanyi chyslennosty meteorov [Using FM broadcast signals for meteor abundance studies] . Kosmichna nauka i tekhnolohiia, T.17, № 3, S. 72–82.

Bushuiev F.I., Kaliuzhnyi M.P., Kulichenko M.O., Shulha O.V., Malynovskyi Ye.V., Savchuk S.H., Yankiv-Vitkovska L.M., Hrudynin B.O. (2021). Stanovlennia ta rozvytok Ukrainskoi merezhi radiosposterezhen meteoriv [Formation and development of the Ukrainian network of radio observations of meteors]. Kosmichna nauka i tekhnolohiia. 2021. №3. S. 85–92.

Bushuiev, F.I., Kaliuzhnyi, M.P., Kulichenko, M.O., Shulha, O.V., Malynovskyi, Ye.V., Savchuk, S.H., Yankiv-Vitkovska, L.M., Hrudynin, B.O. (2021). Stanovlennia ta rozvytok Ukrainskoi merezhi radiosposterezhen meteoriv [Formation and development of the Ukrainian network of radio observations of meteors]. Kosmichna nauka i tekhnolohiia, №3, S. 85–92.

Vovk V. S., Kaliuzhnыi N. A., Kozыrev E. S., Shulha A. V. Avtomatycheskaia obrabotka syhnalov pry nabliudenyy meteorov metodom zahoryzontnoho zondyrovanyia [Automatic signal processing when observing meteors using the over-the-horizon sounding method]. Visnyk astronomichnoi shkoly. 2012. № 2. S. 166–170.

Holubaiev, O.V., Horbanov, Yu.M., Shulha, O.V., Andrieiev, O.A., Bushuiev, F.I., Vidmachenko, A.P., Hrudynin, B.O., Zhyliaiev, B.Iu., Kaliuzhnyi, M.P., Kozak, P.M., Kulichenko, M.O., Malynovskyi, Ye.V., Mozghova, A.M., Savchuk, S.H., Stieklov, O.F., Sumaruk, Yu.P. (2022). Stvorennia Ukrainskoi meteornoi sposterezhnoi merezhi: instrumenty, metody obrobky, sposterezhni mozhlyvosti [Creation of the Ukrainian meteor observation network: tools, processing methods, observation capabilities]. Kosmichna nauka i tekhnolohiia, T.28, №4, 2022, S. 39–70.

Kruchynenko V. H. Matematyko-fizychnyi analiz meteornoho yavyshcha [Mathematical and physical analysis of the meteor phenomenon]. Kyiv. 2012. 294 s. 3

Kruchynenko V., Churiumov K., Mozghova A. Fizyka Cheliabinskoho bolidu [Physics of the Chelyabinsk bolide]. Visnyk Astronomichnoi shkoly. T. 9. № 1. 2013. S. 43–47 URL: http://astro.nau.edu.ua/papers/AstSR_2013_Vol_9_Iss_1_P_43.pdf (data zvernennia 20.04.2019 r.).

Завантаження

Опубліковано

2023-12-23

Номер

№ 6 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).