Проєктування розумної системи взаємодії з користувачем з використанням керованого зворотного зв'язку та контролю стану
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya3(73).2024.060Анотація
Область «Взаємодія людини і комп'ютера» відповідає за дослідження нових способів і вдосконалення існуючих механік «користувач-комп'ютер» (користувач-пристрої). Процес взаємодії користувача з комп'ютером відбувається циклічно, і для кожної дії користувача або серії дій системи забезпечують відповідний зворотний зв'язок. Є багато видатних дослідників та дослідницьких робіт у галузі HCI, досліджень UI та інженерії взаємодії. Найбільш поширені роботи в області HCI, інтерфейсу користувача і взаємодії циклів зворотного зв'язку. Незважаючи на те, що область досліджень HCI та взаємодії не є новою, існує багато систем та можливостей, які залишилися невивченими або не отримали достатньої уваги. Серед них сфера цифрового дизайну, яка зосереджена на комплексному проектуванні системи, що включає багаторазове одночасне використання, взаємодію, складні взаємодії та зворотний зв'язок з кількома пристроями. Стаття присвячена розгляду актуальних питань щодо спосіб взаємодії людини- користувача з комп'ютерними цифровими системами. У центрі взаємодії додатків, програмного забезпечення і систем знаходиться людина - користувач. Причина, по якій ініціюється і інсталюється процес взаємодії, полягає в тому, що користувач має одну або кілька цілей, яких він хоче досягти. Така взаємодія відбувається, як правило, через відповідний інтерфейс, який може бути: механічним, цифровим, аналоговим, з сенсорним екраном тощо. Існує кілька типів користувачів, які прямо чи опосередковано впливають на цикл взаємодії, користувач або гравець безпосередньо впливає на системи та взаємодіє з ними, тоді як решта команди зацікавлених сторін відповідає за виробництво та підтримку розгорнутого додатку/системи. Певні завдання та активність взаємодії впливають на те, як користувач буде взаємодіяти з даною системою, можуть додавати додаткові обмеження. Диференціація типу користувача та мети використання системи є життєво важливою на ранніх етапах проєктування системи, оскільки певні галузі та професійні середовища надають великого значення меті кінцевого користувача та поетапному потоку взаємодії користувача з системою. Внутрішню комунікацію та логіку обробки систем можна розбити на дві частини – сервіси, орієнтовані на користувача, та модулі внутрішніх служб обробки системи. Для кінцевого користувача відповідного додатку або системи важливим є те, як саме буде реалізований цей процес взаємодії. Тобто, які будуть доступні органи керування, дії для взаємодії та механізми зворотного зв'язку від системи до користувача. Методи дослідження базуються на головних методологіях дизайну та аналізу цифрових продуктів з акцентом на користувальницькому досвіді, дослідженні вимог користувачів, контексту використання застосунку та представлення меню взаємодії з цифровим сервісом. У статті представлено результати детального опису та моделювання головного процесу взаємодії користувача із системою зворотного зв'язку (циклічний процес). Враховано контекст використання застосунку, головні бажання та цілі користувача при взаємодії, а також типи доступних варіантів взаємодії з інтерактивною системою. Представлений у роботі семи-кроковий процес користувальницької взаємодії включає в себе функції, дані, програмні системи та модулі, відповідну архітектуру програмного та апаратного забезпечення та методи внутрішньої комунікації між функціями циклу. Розроблено процес інтерактивної взаємодії, який описує повний цикл від початку до завершення роботи користувача з будь-яким цифровим, аналоговим, обчислювальним пристроєм, додатком, сервісом. Такий процес можна використовувати дизайнерам, розробникам програмного забезпечення, технічних засобів на етапі планування нової інтерактивної системи або удосконалення існуючої.
Ключові слова: програмне забезпечення, інтерфейс користувача, розумні системи, проектування дизайну, дизайн, IoT
Посилання
Fratantonio, Y., Qian, C., Chung, S. P., & Lee, W. (2017). Cloak and dagger: from two permissions to complete control of the UI feedback loop. In 2017 IEEE Symposium on Security and Privacy (SP) (pp. 1041-1057). IEEE.
Nguyen, J., & Dupuis, M. (2019, September). Closing the feedback loop between UX design, software development, security engineering, and operations. In Proceedings of the 20th Annual SIG Conference on Information Technology Education (pp. 93-98).
Novak, D., Nagle, A., & Riener, R. (2014). Linking recognition accuracy and user experience in an effective feedback loop. IEEE Transactions on Affective Computing, 5(2), 168-172.
Willig, J. H., Krawitz, M., Panjamapirom, A., Ray, M. N., Nevin, C. R., English, T. M., ... & Berner, E. S. (2013). Closing the feedback loop: an interactive voice response system to provide follow-up and feedback in primary care settings. Journal of medical systems, 37, 1-9.
Ritter, W. (2011). Benefits of subliminal feedback loops in human-computer interaction. Advances in Human-Computer Interaction, 2011, 1-11.
Chaves, A. P., & Gerosa, M. A. (2021). How should my chatbot interact? A survey on social characteristics in human–chatbot interaction design. International Journal of Human–Computer Interaction, 37(8), 729-758..
Sridevi, S. (2014). User interface design. International Journal of Computer Science and Information Technology Research, 2(2), 415-426.
Johnson, J. (2020). Designing with the mind in mind: simple guide to understanding user interface design guidelines. Morgan Kaufmann.
Persson, H., Åhman, H., Yngling, A. A., & Gulliksen, J. (2015). Universal design, inclusive design, accessible design, design for all: different concepts—one goal? On the concept of accessibility—historical, methodological and philosophical aspects. Universal access in the information society, 14, 505-526.
Segura, E., Vidal, L., & Rostami, A. (2016). Bodystorming for movement-based interaction design. Human Technology, 12(2), 193-251.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).