Система автоматичного керування подачею живильного розчину в теплицях
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya4(74).2024.056Анотація
Нині в овочівництві закритого грунту широко застосовують малооб'ємну гідропоніку. Найбільшого поширення набуло вирощування рослин на мінераловатних субстратах з використанням краплинної системи поливання.
При цій технології необхідно підтримувати вологість субстрату на оптимальному для кожної культури рівня. Для цього нині застосовують програмне керування подачею живильного розчину, що не забезпечує режим мінерального живлення рослин на оптимальному рівні.
Втрати живильного розчину при застосуванні найдосконалішої системи краплинного поливання досягають щонайменше 25 %є
Метою дослідження була розробка системи автоматичного керування подачею живильного розчину у теплицях.
Для досягнення поставленої мети було розроблено функціональну схему автоматичного регулювання вологості мінеральної вати та визначено передатні функції кожної її ланки.
Встановлено, що найбільш прийнятним є релейно імпульсний закон автоматичного регулювання.
Як показник якості при оптимізації системи автоматичного регулювання вологості мінеральної вати було прийнято сумарне квадратичне відхилення, що дозволило визначити тривалість імпульсу та період квантування за часом регулятора. Для теплиці площею 1 га тривалість імпульсу становить 111 с, інтервал квантування за часом 666 с. Ці параметри регулятора забезпечують абсолютну стійкість системи.
Розроблена система автоматичного регулювання забезпечує підтримку вологості мінеральної вати на заданому рівні з похибкою, яка не перевищує 5 %.
Ключові слова: малооб'ємна гідропоніка, вологість мінеральної вати, автоматичне регулювання, релейно-імпульсний регулятор
Посилання
Chernyshenko, V.I., Pashkovskyi, A.I., Kyrii, P.I. (2018). Suchasni tekhnolohii ovochivnytstva zakrytoho gruntu [Modern technologies of indoor vegetable growing]. Zhytomyr: Ruta, 400.
Alejandro Isabel Luna Maldonado, Julia Mariana Márquez Reyes, Héctor Flores Breceda, Humberto Rodríguez Fuentes, Juan Antonio Vidales Contreras and Urbano Luna Maldonado. (2019). Automation and Robotics Used in Hydroponic System. OPEN ACCESS PEER-REVIEWED CHAPTER. 27 December 2019.
DOI: 10.5772/intechopen.90438. Available at: https://www.intechopen.com/chapters/7066
Prylipka, O.V. (2015). Teplychne ovochivnytstvo [Greenhouse vegetable growing]. Kyiv: Urozhai, 256.
Ġőhler, F., Heissner, A., Schmeil, H. (1989). Control of water and nutrient supply in greenhouse. Acta hortoc., 260. 237 – 254.
Syniavskyi, O. Yu, Savchenko, V. V. (2016). Avtomatychne keruvania mineralnym zhyvlenniam roslyn u hidroponnykh teplytsiakh [Automatic control for mineral nutrition of plants in hydroponic greenhouses]. Kyiv: KOMPRYNT, 249.
Tsypkin, Ya. Z., Popkov, Yu. S. (1973). Teoriya nelineynykh impul’snykh sistem [Theory of nonlinear impulse systems]. Moskow: Nauka, 416.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
