Дослідження перспектив розвитку технології «розумних енергосистем» із застосуванням розподілених баз даних
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya5(75).2024.066Анотація
Дослідження енергетичних систем розумних міст набуває все більшої актуальності в контексті глобальних викликів, пов’язаних зі зміною клімату та необхідністю переходу до сталої енергетики. Зростання урбанізації та попиту на енергію стимулюють пошук інноваційних рішень для оптимізації енергоспоживання та зниження викидів парникових газів.
Метою дослідження є розробка концепції інтеграції технологій розподілених баз даних – «блокчейну» та штучного інтелекту в енергетичні системи розумних міст для досягнення максимальної ефективності, надійності та сталості.
Дослідження проводилося шляхом аналізу наукової літератури, збору та обробки даних про існуючі енергетичні системи, а також розробки математичних моделей для оцінки ефективності запропонованих рішень. Були використані методи статистичного аналізу, спостереження та опису досліджуваної наукової проблематики.
У результаті дослідження було розроблено структуру енергетичної системи розумного міста, яка передбачає інтеграцію блокчейну для забезпечення прозорості та безпеки обміну енергією, а також штучного інтелекту для оптимізації енергоспоживання та прогнозування попиту. Було доведено, що запропонована модель дозволяє досягти значної економічної ефективності та зниження викидів вуглецю. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці детальних алгоритмів для різних компонентів системи, а також у проведенні експериментальних досліджень на пілотних проектів.
Інтеграція блокчейну та штучного інтелекту в енергетичні системи розумних міст є перспективним напрямком для підвищення їх ефективності та сталості. Запропонована модель дозволяє досягти значного рівня енергоефективності та зниження викидів парникових газів. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розробку конкретних алгоритмів та їхнє тестування в реальних умовах.
Ключові слова: розумне місто, енергетична система, блокчейн, штучний інтелект, сталий розвиток, енергоефективність
Посилання
Lom, M., & Pribyl, O. (2021). Smart city model based on systems theory. International Journal of Information Management, 56, 102092.
Humayun, M., Alsaqer, M. S., & Jhanjhi, N. (2022). Energy optimization for smart cities using iot. Applied Artificial Intelligence, 36(1), 2037255.
Mondschein, J., Clark-Ginsberg, A., & Kuehn, A. (2021). Smart cities as large technological systems: Overcoming organizational challenges in smart cities through collective action. Sustainable Cities and Society, 67, 102730.
Hoang, A. T., & Nguyen, X. P. (2021). Integrating renewable sources into energy system for smart city as a sagacious strategy towards clean and sustainable process. Journal of Cleaner Production, 305, 127161.
Ramu, S. K., Saravanan, S., Surya, S., Krishnan, S. S., Sofiya, L., & Geetha, J. S. (2023). Blockchain-based green energy for smart cities. In Green Blockchain Technology for Sustainable Smart Cities (pp. 145-166). Elsevier.
Herath, H. M. K. K. M. B., & Mittal, M. (2022). Adoption of artificial intelligence in smart cities: A comprehensive review. International Journal of Information Management Data Insights, 2(1), 100076.
A. Leonardi, K. Mathioudakis, A. Wiesmaier, and F. Zeiger. Towards the smart grid: substation automation architecture and technologies. Advances in electrical engineering, 2014, 2014.1: 896296.
Szpilko, D., Naharro, F. J., Lăzăroiu, G., Nica, E., & de la Torre Gallegos, A. (2023). Artificial intelligence in the smart city—a literature review. Engineering Management in Production and Services, 15(4), 53-75.
Ullah, Z., Naeem, M., Coronato, A., Ribino, P., & De Pietro, G. (2023). Blockchain applications in sustainable smart cities. Sustainable Cities and Society, 97, 104697.
Ullah, H. S., & Aslam, S. (2020). A review of blockchain-based smart grid: Applications, opportunities, and future directions. arXiv preprint arXiv:2002.05650.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).