Впровадження цифрових технологій в нні енергетики, автоматики і енергозбереження в освітній та консалтинговій діяльності для забезпечення академічної доброчесності
DOI:
https://doi.org/10.31548/Анотація
Розглядаються особливості впровадження цифрових технологій у навчальний процес та консалтингову діяльність на прикладі Навчально-наукового інституту енергетики, автоматики і енергозбереження в умовах сучасних викликів, зокрема, воєнного стану та дефіциту кадрів у галузі енергетики. Описано методи адаптації навчального процесу до потреб студентів, які поєднують навчання з роботою на підприємствах критичної інфраструктури.
Досліджено проблематику забезпечення академічної доброчесності в умовах дистанційного навчання та складання контрольних заходів. Визначено ризики, пов'язані з несанкціонованим використанням інформаційних ресурсів, застосуванням штучного інтелекту для генерації відповідей та проблеми ідентифікації студентів під час дистанційного складання екзаменів. Проаналізовано світовий досвід дотримання академічної доброчесності та ефективні методи оцінювання, такі як використання поетапного контролю, індивідуалізованих завдань та відео-фіксації відповідей.
Окремо розглянуто питання впливу відключень електроенергії на навчальний процес і засоби їхнього подолання, зокрема, використання альтернативних методів комунікації, сервісів відеозв’язку, відеохостингів (YouTube), а також корпоративних платформ електронного навчання (elearn.nubip.edu.ua). Запропоновано інтегровані підходи до організації навчального процесу, що передбачають тісну взаємодію між університетом та підприємствами через дуальну освіту, що не лише покращує рівень знань студентів, а й сприяє адаптації до реальних умов роботи.
Зроблено висновок, що поєднання цифрових технологій та гнучких навчальних стратегій дозволяє забезпечити якість освіти та академічну доброчесність навіть в умовах кризових ситуацій. Використання електронних освітніх платформ, індивідуалізованих завдань, відео-контролю та інтеграції з виробництвом сприяє підвищенню ефективності навчального процесу та покращенню взаємодії між університетом і роботодавцями.
Ключові слова: цифрові технології, дистанційне навчання, академічна доброчесність, дуальна освіта
Посилання
1. Rubén Comas-Forgas, Thomas Lancaster, Aina Calvo-Sastre, Jaume Sureda-Negre (2021). Exam cheating and academic integrity breaches during the COVID-19 pandemic: An analysis of internet search activity in Spain, Heliyon, 7 (10). Available at: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e08233.
2. Christina Aplin-Snider, Roxanne Buterakos, Constance Creech, Sharon A. Schapel, Brian D. Feige (2021). Academic integrity in online examinations in a graduate nurse practitioner program: Student perceptions and lessons for nurse educators, Nurse Education Today, 107, 105099. Available at: https://doi.org/10.1016/j.nedt.2021.105099.
3. Himendra Balalle, Sachini Pannilage (2025). Reassessing academic integrity in the age of AI: A systematic literature review on AI and academic integrity, Social Sciences & Humanities Open, 11, 101299. Available at: https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2025.101299.
4. Jérémie F. Cohen, David Moher (2025). Generative artificial intelligence and academic writing: friend or foe?, Journal of Clinical Epidemiology, 179, 111646. Available at: https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2024.111646.
5. Wendy Sutherland-Smith (2008). Plagiarism, the Internet, and Student Learning: Improving Academic Integrity. Routledge, 236.
6. Macfarlane, B., Zhang, J., Pun, A. (2014). Academic integrity: a review of the literature. Studies in Higher Education, 39 (2), 339-358.
7. Bretag, T. (Ed.). (2016). Handbook of Academic Integrity. Springer, 1097. Available at: https://doi.org/10.1007/978-981-287-098-8
8. J. Sul, L. Piyathilaka, F. Tahmoorian, G. Kahandawa and P. Gudimetla (2024). Enhanced Learner Interactions and Academic Integrity with Bespoke Interactive Online Tutorials in a Hybrid Learning Model, 2024 IEEE World Engineering Education Conference (EDUNINE), Guatemala City, Guatemala, 1-6. Available at: https://doi.org/10.1109/EDUNINE60625.2024.10500593.
9. M. T. Cole. L. B. Swartz (2019). Can Instructors Use Social Media to Enhance Learning in a Smart Course Room and Foster a Culture of Academic Integrity?, 2019 IEEE Global Engineering Education Conference (EDUCON), United Arab Emirates, 1429-1432. Available at: https://doi.org/10.1109/EDUCON.2019.8725113.
10. M. Zharikova, V. Sherstjuk (2017) Academic integrity support system for educational institution, 2017 IEEE First Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering (UKRCON), Kyiv, UKraine, 1212-1215. Available at: https://doi.org/10.1109/UKRCON.2017.8100445.
11. C. P. Weinthal, M. M. Larrondo-Petrie, L. F. Zapata-Rivera (2019). Academic Integrity Assurance Methods and Tools for Laboratory Settings, IEEE Frontiers in Education Conference (FIE), Covington, KY, USA, 1-6. Available at: https://doi.org/10.1109/FIE43999.2019.9028482.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
