Метод структурного синтезу мережі енергозабезпечення об’єктів критичної інфраструктури
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya5(81).2025.036Анотація
Нині гостро постає проблема підвищення структурної стійкості енергетичних мереж від їх постійних руйнувань засобами повітряного нападу. У статті розглядається питання інтеграції децентралізованих джерел генерації для забезпечення енергетичної автономності об'єктів критичної інфраструктури. Метою дослідження є підвищення структурної стійкості мережі енергозабезпечення об’єктів критичної інфраструктури на основі оптимальної інтеграції відновлюваних джерел енергії, біогазових установок та накопичувачів енергії. Для досягнення поставленої мети в роботі сформульована постановка задачі та для її вирішення запропоновано використання модифікованого методу гілок та границь. Розроблено алгоритм вирішення багатокритеріальної задачі оптимізації структури енергетичних мереж. Основні результати підтверджують, що оптимальна структурна інтеграції сонячної, вітрової генерації, біогазових установок і батарей дозволяє забезпечити покриття критичного навантаження у прогнозованих умовах. Впровадження таких систем значно підвищує структурну стійкість енергосистем і створює умови для сталого розвитку енергонезалежних громад.
Ключові слова: структурна стійкість, енергомережа, сонячна, вітрова генерації, накопичувачі енергії, біогазові установки, оптимізація
Посилання
1. Van der Meer, A. A., et al. Resilience of decentralized energy systems: A comparative study. Renewable Energy, 148, 800–813. https://doi.org/10.1016/j.renene.2020.04.038.
2. I. Beniche, F. Karouach, M. Bakraoui and H. E. Bari (2019). "Energy Recovery Study by the Anaerobic Digestion of Dairy Dludge from Moroccan Industry," 2019 7th International Renewable and Sustainable Energy Conference (IRSEC), Agadir, Morocco, 1-6, Available at: https://doi.org/10.1109/IRSEC48032.2019.9078301
3. J. H. El Achkar, R. Ziade, N. Louka, R. G. Maroun and Z. Hobaika (2020). "Treatment of dairy waste by anaerobic digestion to produce methane as green energy," 2020 5th International Conference on Renewable Energies for Developing Countries (REDEC), Marrakech, Morocco, 1-6. Available at: https://doi.org/10.1109/REDEC49234.2020.9163848.
4. Polishchuk V.М., Shvorov S.А., Pasichnik N.A., Davidenko T.S., Valiev Т.О., Dvornyk Ye.O. (2023)ю Increasing the Production of Electrical and Thermal Energy in Biogas Plants through the Optimal Addition of Agricultural Waste. Problems of regional energy, 4 (60), doi: https://doi.org/10.52254/1857-0070.2023.4-60.07.
5. Polishchuk R., Shvorov S. (2025). Improving the resilience of power systems for energy-independent communities through the integration of decentralized generation. System research in energy, 1 (81), 15-28. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001564951.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Енергетика і автоматика
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
